Братерський Тарас Миколайович
| Братерський Тарас Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
14 березня 1926 Харків, Українська СРР, СРСР |
| Помер | невідомо |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Харківський державний театральний інститут (1948) і Харківське державне художнє училище (1953) |
| Вчителі | Вронський Макар Кіндратович, Твердянська Лідія Олександрівна і Страхов Адольф Йосипович |
| Членство | Спілка радянських художників України |
| Батько | Братерський Микола Феліксович |
| Діти | Братерська-Дронь Марина Тарасівна |
Тарас Миколайович Брате́рський (14 березня 1926, Харків — дата смерті невідома) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1964 року. Син актора Миколи Братерського, батько кінознавця Марини Братерської-Дронь.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 14 березня 1926 року в місті Харкові (нині Україна). 1948 року закінчив Харківський театральний інститут; протягом 1949—1951 років навчався у Київському училищі прикладного мистецтва у Макара Вронського; у 1952—1953 роках — у Харківському художньому училищі у Лідії Твердянської, Адольфа Страхова. Дипломна робота — скульптурна композиція «Закарпатський лісоруб»[1].
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Жовтневої революції, № 11, квартира № 8 та у будинку на вулиці Потєхіна, № 3, квартира № 56[2].
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
- станкові твори
- «Заслужений артист Української РСР Микола Братерський» (1959);
- «Вожак Батя» (1963—1964);
- «Голова партизана» (1964, Івано-Франківськ),
- скульптурні композиції
- «Закарпатський лісоруб» (1953);
- «Потьомкінець» (1957, гіпс тонований);
- «За мир» (1959);
- «Брестська фортеця» (1960, гіпс тонований);
- «Червоні кіннотники» (1961);
- «Відречення» (1961).
Твори зберігаються у Корсунь-Шевченківській художній галереї, Музеї мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську та інших художніх музеях.
- монументальні роботи
- пам'ятник Володимиру Леніну в місті Похвистневому Куйбишевської області (1956, цемент, бетон);
- пам'ятник «Клятва партизанів» у місті Сумах (1956);
- пам'ятник білоруським партизанам, учасникам німецько-радянської війни у Вітебську (1958);
- надгробні пам'ятники радянським воїнам у колгоспі «Україна» Дніпропетровської області (1958—1959);
- пам'ятник «Клятва партизанів» у місті Фастові Київської області (1963, у співавторстві);
- пам'ятник «Партизанський ватажок» у місті Сосниці Чернігівської області (1964, цемент);
- меморіальний ансамбль партизанському з'єднанню генерала Михайла Наумова у в селі Шляховому Кіровоградської області (1968—1969);
- надгробний пам'ятник генералові Михайлу Наумову на Байковому цвинтарі у Києві (1978);
- погруддя Марка Вовчка (Меморіальний музей Марка Вовчка) і Тараса Шевченка у місті Богуславі Київської області (1985);
- погруддя Івана Дубинського у місті Прилуках Чернігівської області (1990, бронза, граніт)[3].
|
|
|
Надгробок Михайла Наумова.
|
Погруддя Тараса Шевченка.
|
Погруддя Івана Дубинського.
|
Брав участь у обласних і республіканських виставках з 1953 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Художники народов СССР, 1972, с. 61, Т. 2.
- ↑ Братерський Тарас Миколайович / Довідник членів Спілки радянських художників України. Київ. 1998. С. 19.
- ↑ Шкоропад Д. О., Савон О. А. Дубинському І. Я. пам'ятник // Прилуччина: Енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 157. — ISBN 978-966-340-221-5.
Література[ред. | ред. код]
- Братерський Тарас Миколайович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 57.
- Братерский, Тарас Николаевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1972. — Т. 2 (Бойченко—Геонджиан). — С. 61. (рос.);
- В. М. Прядко. Братерський Тарас Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
|
