Братчук Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Братчук
Братчук Олександр Петрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 14 грудня 1967(1967-12-14)
Жашків, Жашківський район, Черкаська область
Смерть 29 жовтня 2022(2022-10-29) (54 роки)
Павлівка, Волноваський район, Донецька область, Україна
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня

Олександр Петрович Братчук (нар. 14 грудня 1967, Жашків — 29 жовтня 2022, Павлівка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, військовослужбовець 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 14 грудня 1967 року в місті Жашків, Черкаської області.

Із 25 лютого 2022 року став на захист України від російського вторгнення, служив майстром–номером обслуги 2-ї мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців[1].

29 жовтня 2022 року, при наступі російської 155 бригади в районі населеного пункту Павлівка, Донецької області, будучи на нульовій позиції, прийняв зі своєю бригадою весь удар на себе. При спробі відбити штурм, Олександру Петровичу вдалося знешкодити 1 БМП, а при спробі знешкодити другу БМП був смертельно поранений. Отримав множинні проникаючі осколкові поранення голови та живота внаслідок від вибухів та уламків.

З 29.10.2022 року, рахувався зниклим безвісти.

Похований в 14 грудня 2022 року в місті Жашкові.

16 серпня 2023 року посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]