Бродифакум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бродифакум[1]
Назва за IUPAC 3-[3-[4-(4-Бромофеніл)феніл]-1,2,3,4-тетрагідронафтален-1-іл]-2-гідроксихромен-4-он
Інші назви Бромфенакум
Ідентифікатори
Номер CAS 56073-10-0
PubChem 41736
Номер EINECS 259-980-5
KEGG C18694
ChEBI 81892
RTECS GN4934750
SMILES Brc1ccc(cc1)c2ccc(cc2)C4Cc3ccccc3C(C4)C\5=C(/O)c6ccccc6OC/5=O
InChI 1/C31H23BrO3/c32-24-15-13-20(14-16-24)19-9-11-21(12-10-19)23-17-22-5-1-2-6-25(22)27(18-23)29-30(33)26-7-3-4-8-28(26)35-31(29)34/h1-16,23,27,33H,17-18H2
Властивості
Молекулярна формула C31H23BrO3
Молярна маса 523,42 г/моль
Тпл 228 to 230
Розчинність (вода) нерозчинний
Фармакологія
Біодоступність 100%
Метаболізм повільний, неповний, через печінку
Період напіввиведення 20—130 днів
Виділення кал; дуже повільно
Шляхи введення орально; дермально; вдихання пилу (отруєння)
Небезпеки
ЛД50 270 мкг/кг (щурі, орально)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Бродифакум (англ. brodifacoum) — високолетальна отрута, антикоагулянт із групи кумаринів, антагоніст вітаміну К. Починаючи з 2010-х років став одним із найбільш широко використовуваних у світі пестицидів. Зазвичай використовується як родентицид, але також застосовується для боротьби з більшими шкідниками, такими як посум.[2]

Бродифакум має особливо тривалий період напіввиведення в організмі, який сягає до дев'яти місяців, що вимагає тривалого лікування антидотовим вітаміном К при отруєннях як людей, так і домашніх тварин. Має один із найвищих ризиків вторинного отруєння як для ссавців, так і для птахів.[3] Значний досвід отруєнь людини бродифакумом був накопичений у багатьох випадках, коли його застосовували при спробах самогубств, що вимагало тривалих періодів лікування вітаміном К. У березні 2018 року в п'яти штатах США повідомлялося про випадки важкої коагулопатії та кровотеч, пов'язаних із вживанням синтетичних канабіноїдів, забруднених бродифакумом[4].

Хімічний синтез[ред. | ред. код]

Бродифакум є похідним 4-гідрокси-кумаринової групи. Сполука 1 є вихідним ефіром, необхідним для синтезу бродифакуму. Для отримання цієї вихідної сполуки проводиться проста конденсація Віттіга етилхлорацетату з 4-бромбіфенілкарбоксальдегідом. Сполука 1 перетворюється на 2 шляхом послідовного гідролізу, галогенування з утворенням кислотного хлориду, а потім реагує з необхідним аніоном літію. Це робиться за допомогою КОН і EtOH для гідролізу, а потім додавання SOCl2 для хлорування з утворенням кислотного хлориду, який реагує з додаванням аніону літію. Потім сполука 2 трансформується за допомогою хімії органоміді, тиким чином утворюючи сполуку 3 з хорошою стереоселективністю близько 98 %. Як правило, циклізацію типу Фріделя-Крафтса потім застосовували для отримання двокільцевої системної частини сполуки 4, але це призводило до низького виходу. Натомість трифторметансульфонова кислота в сухому бензолі каталізує циклізацію з хорошим виходом. Потім кетон відновлюють борогідридом натрію, отримуючи бензиловий спирт. Конденсація з 4-гідроксикумарином в HCl дає сполуку 5, бродифакум.[5]

Стереоспецифічне утворення бродифакуму з використанням асиметричної мідноорганічної сполуки.

Токсикологія[ред. | ред. код]

Бродіфакум — 4-гідроксикумариновий антикоагулянт, який має механізм дії, подібний до своїх історичних попередників дикумаролу та варфарину. Однак, завдяки дуже високій потенції та тривалій дії (період напіввиведення 20-130 днів), він характеризується як антикоагулянт «другого покоління» або «суперварфарин».[6]

Бродифакум пригнічує фермент епоксидредуктазу, який необхідний для відновлення вітаміну K з його епоксиду, тому бродифакум постійно знижує рівень активного вітаміну K у крові. Вітамін К необхідний для синтезу важливих речовин, включаючи протромбін, який бере участь у згортанні крові. Це порушення стає все більш серйозним, поки кров фактично не втрачає здатність згортатися.

Приманка, що містить бродифакум у Фінляндії

Крім того, бродифакум (як і інші антикоагулянти в токсичних дозах) підвищує проникність капілярів крові; плазма крові і сама кров починають витікати з найдрібніших судин. Отруєна тварина страждає поступово, внутрішня кровотеча погіршується, що призводить до шоку, знепритомлення і, зрештою, смерті. 

Повідомлення про закладку приманок із бродифакуму в Новій Зеландії

Бродифакум високо смертельний для ссавців та птахів та надзвичайно смертельний для риб. Це кумулятивна отрута завдяки своїй високій ліпофільності та надзвичайно повільному виведенню. 

Нижче наведені гострі LD50 для різних тварин:

* щури (орально) 0,27 мг / кг маси тіла
* миші (орально) 0,40 мг / кг маси тіла[7]
* кролики (орально) 0,30 мг / кг маси тіла
* морські свинки (орально) 0,28 мг / кг маси тіла
* білки (орально) 0,13 мг / кг маси тіла[8]
* коти (орально)[9] 0,25 мг / кг маси тіла[10] — 25 мг / кг маси тіла[11][12][13][14][15]
* собаки (орально) 0,25 — 3,6 мг / кг маси тіла
* птахи Значення LD 50 для різних птахів коливаються приблизно від 1 мг / кг маси тіла — 20 мг / кг маси тіла[6]
* риба — LC 50 для риби:
** форель (витримка 96 годин) 0,04 проміле[16]

Торгові марки[ред. | ред. код]

Бродифакум продається під багатьма торговими назвами, включаючи Arakus (Advansia), Biosnap, d-CON, Finale, Fologorat, Havoc, Jaguar, Klerat, Matikus, Mouser, Pestoff, Rakan, Ratak +, Rataquill Colombia, Ratshot Red, Rattex, Rodend, Родентор, Рацак, Талон, Волак, Вертокс і Волід.

Отруєння людини[ред. | ред. код]

Лікування[ред. | ред. код]

Основним антидотом при отруєнні бродифакумом є негайне введення вітаміну К1. Це ефективна протиотрута, за умови, що отруєння буде виявлено до надмірної кровотечі. Оскільки високі дози бродифакуму можуть впливати на організм протягом багатьох місяців, антидот необхідно вводити регулярно протягом тривалого періоду (кілька місяців, з урахуванням періоду напіввиведення речовини) з частим контролем протромбінового часу .[17]

Якщо невсмоктана отрута все ще знаходиться в травній системі, може знадобитися промивання шлунка з подальшим введенням активованого вугілля.

Подальші методи лікування, які можна розглянути, включають інфузію крові або плазми для протидії гіповолемічному шоку, а у важких випадках — інфузію концентрату протромбінового комплексу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Merck Index, 11th Edition, 1368
  2. ↑ Eason, C.T. and Wickstrom, M. Vertebrate pesticide toxicology manual, New Zealand Department of Conservation
  3. ↑ Rodenticides: Topic Fact Sheet [Архівовано 9 квітня 2021 у Wayback Machine.], National Pesticide Information Center
  4. ↑ Synthetic Marijuana Expands to Florida | Florida Department of Health in Hillsborough. hillsborough.floridahealth.gov (англ.). Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  5. ↑ van Heerden P. S.; Bezuidenhoudt B. C. (1997), Efficient Asymmetric Synthesis of the Four Diastereomers of Diphenacoum and Brodifacoum, Tetrahedron, 43 (17): 6045—6056, doi:10.1016/S0040-4020(97)00254-8
  6. ↑ а б Brodifacoum (HSG 93, 1995). Inchem.org. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 8 грудня 2013.
  7. ↑ Brodifacoum (PDS). Inchem.org. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 5 грудня 2017.
  8. ↑ Matschke, George H.; Baril, Steve F.; Blaskiewicz, Raymond W. (December 1983). Population Reduction of Richardson's Ground Squirrels Using a Brodifacoum Bait. Great Plains Wildlife Damage Control Workshop Proceedings --- University of Nebraska-Lincoln. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 27 квітня 2021.
  9. ↑ Published LD50 values of brodifacoum for cats vary widely, from 25 mg kg-1(Rammell et al., 1984;Godfrey, 1985) to 0.25 mg kg-1(Haydock and Eason, 1997)
  10. ↑ Brodifacoum at InChem.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 27 квітня 2021.
  11. ↑ KAUKEINEN, D.E. 1979. Experimental rodenticide (Talon) passes lab tests; moving to field trials in pest control industry. Pest Control 46(1):19-21.
  12. ↑ Brodifacoum (Talon, Havoc) — Chemical Profile 1/85. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 27 квітня 2021.
  13. ↑ MSDS Data Sheet for TALON RAT AND MOUSE KILLER (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 вересня 2009. Процитовано 6 липня 2010.
  14. ↑ The Veterinarian's Guide to accidental rodenticideingestion by dogs & cats (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2016. Процитовано 20 серпня 2016.
  15. ↑ Brodifacoum residues in target and non-target species following an aerial poisoning operation on Motuihe Island, Hauraki Gulf, NEW ZEALAND [Архівовано 16 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Pdf
  16. ↑ Pest Control Product Labels And MSDS (PDF). Wil-kil.com. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2007. Процитовано 8 грудня 2013.
  17. ↑ Olmos V, López CM (2007). Brodifacoum poisoning with toxicokinetic data. Clin Toxicol. 45 (5): 487—9. doi:10.1080/15563650701354093. PMID 17503253.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бродифакум&oldid=38007863