Брожко Володимир Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брожко Володимир Сергійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 3 лютого 1989(1989-02-03)
Київ
Смерть 7 липня 2015(2015-07-07) (26 років)
Лопаскине
Поховання Совський цвинтар
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Сергі́йович Брожко — солдат Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Понад 8 років займався футболом у київській дитячо-юнацькій спортивній школі.

Розвідник, 8-й окремий полк спеціального призначення. Навіть під час ротацій приходив в київську спортивну школу пограти футбол.

7 липня 2015-го військовики контролювали ділянку вздовж річки Сіверський Донець з метою недопущення спроб незаконного переправлення вантажів. Близько полудня поблизу села Лопаскине Новоайдарського району — неподалік міста Щастя, військовий «КамАЗ» був обстріляний терористами із автоматів та гранатометів. Під час перестрілки Володимир загинув, троє військовиків зазнали поранень.

Без Володимира лишились мама, сестра, бабуся.

10 липня 2015-го похований в місті Київ, Совське кладовище.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

23 вересня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно).

У жовтні 2016-го в Голосієвому відкрито меморіальну дошку Володимиру Брожку.

З 2018 року в Києві існує вулиця Володимира Брожка.

Джерела[ред. | ред. код]