Броніслав Бандровський
| Броніслав Бандровський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1879[1][2] Мости́ська, Україна |
| Помер |
1914 Татри |
| Поховання | Новий цвинтар (Закопане) |
| Діяльність | психолог, філософ |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Знання мов | польська |
| Рід | Q124434464? |
Броніслав Бандровський (27 травня 1879 — 13 липня 1914) — польський філософ і психолог. Був одним із учнів Казимира Твардовського. Спираючись на теорії свого наставника та традиції львівсько-варшавської школи, його праці стосувалися проблеми індукції.[3][4] Бандровський також відомий своєю смертю в Татрах біля Закопаного.[5]
Фон[ред. | ред. код]
Бандровський народився 27 травня 1879 року в Мосціська (Галіція, Австро-Угорщина).[4] Він був сином Альфреда Бандровського, судового клерка, та Йоанни, уродженої Зайончковської. Він також був племінником польського оперного тенора Олександра Бандровського та двоюрідним братом письменника Юліуша Каден-Бандровського .
Після закінчення середньої школи Бандровський вступив на класичну філологію та філософію у Львівський університет.[4] Він став одним із засновників Польського філософського товариства, активним членом і редактором журналу Ruch Filozoficzny (Філософський рух).[6]
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Докторська дисертація Бандровського "Про методи індукційного дослідження " вважається однією з його найвизначніших робіт. Він включав критичний аналіз внутрішніх якостей індукції. У цій статті він також стверджував, що для аналізу індукції спочатку необхідно відповісти на питання щодо якості поняття причини.[5]
Він завершив свої психологічні дослідження в 1905/1906 навчальному році в Лондоні та в Геттінгенському університеті з Георгом Еліасом Мюллером (ймовірно, під впливом якого він зацікавився експериментальною психологією[7]). Після перебування в Геттінгені згадки про антипсихологізм Гуссерля також стали з'являтися в його роботах[8][9]. Бандровський разом з іншим учнем Твардовського — Владиславом Вітвіцьким — розробив модель описової психології, засновану на феноменології Франца Брентано.[10]
Він включав аналіз праць Едмунда Гуссерля (наприклад, теорія змісту та феномен мислення). Бандровський відкидав метод німецького філософа в його обіймах описово-психологічного методу та логічного аналізу.[10]
Працював учителем у 3-й неповній гімназії у Львові 1900–1904, неповній гімназії в Жешуві 1904–1905, 5-ій молодшій школі у Львові 1905–1907 та 6-тій неповній гімназії у Львові 1907–1914 рр.[11][12].
Бандровський також був автором доповіді, що містила дискусії на Краківському конгресі 1912 року, організованому Неврологічною та Психіатричною секцією Варшавського медичного товариства. Доповідь була присвячена концепції істерії Зигмунда Фрейда, а також сучасним проблемам психоаналітичного руху.[13] Бандровський стверджував, що немає істотної різниці між результатами теорії Фрейда та висновками сучасних психологічних теорій, якщо його теорія сформульована з використанням термінології останніх.[13]
Смерть[ред. | ред. код]
У липні 1914 року Бандровський разом із сестрою та нареченою Анною Гакбейловною вирушив у похід у гори Татри поблизу Закопаного. Троє заблукали під час спуску зі ставу Чорна гусінь. Гакбейловна впала насмерть під час спуску, а Бандровський і його сестра потрапили в пастку на скелястому виступі під назвою Балка Дреге.[14] Втративши надію після трьох днів очікування допомоги, Бандровський кинувся у прірву.[5][15] Пізніше його сестру врятувала рятувальна експедиція TOPR під керівництвом Маріуша Заруського.[14][16]
Похований на Новому цвинтарі в Закопаному (секція XIV-BC-12)[17]. Після трагічної смерті Бандровського львівська управа Польського філософського товариства вирішила вшанувати його пам’ять посмертною публікацією всіх його філософських праць зі вступом Яна Лукасевича. Цей проект не відбувся, а робота з психології мислення, що залишилася в рукописі, не була опублікована. Працю кілька років редагував Стефан Блаховський, але він її не закінчив, і рукопис Бандровського був безповоротно втрачений. Зібрання творів Бандровського було видано лише у 2015 році[18].
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- O metodach badania indukcyjnego: szkic historyczno-krytyczny. Lwów, 1904
- O analizie mowy i jej znaczeniu dla filozofii. Lwów, 1905
- O metodach badania indukcyjnego. „Przegląd Filozoficzny” 8 (1), s. 49, 1905
- O klasyfikacji zjawisk psychicznych. „Przegląd Filozoficzny” 10 (1), s. 135, 1907
- Psychologiczna analiza zjawisk myślenia. „Przegląd Filozoficzny” 10 (4), s. 518-531, 1907
- O stosunkach między pojęciami ze względu na ich zakres. „Przegląd Filozoficzny” 12(2), s. 213, 1909
- „Przyczynki do psychologii pytania”. W: Ciągliński A. (red). Prace 1-go Zjazdu neurologów, psychiatrów i psychologów polskich odbytego w Warszawie 11–12–13 października 1909 r. Warszawa: E. Wende i sp., 1910 s. 809-812
- O psychoanalizie z punktu widzenia psychologicznego. „Ruch Filozoficzny” 2 (7), s. 139, 1912
- „Psychologia wychowawcza” W: Encyklopedia wychowawcza, t. 8, z. 4. Warszawa, 1912, s. 123–135.
- Z psychologii liczenia. „Ruch Filozoficzny” 2 (10), s. 224, 1912
- Genetyczna teoria wyobrażeń wtórnych. „Ruch Filozoficzny” 4 (4), s. 97, 1914
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ MAK
- ↑ Krajewski, Władysław (2001). Polish Philosophers of Science and Nature in the 20th Century. Amsterdam: Rodopi. с. 11. ISBN 90-420-1497-0.
- ↑ а б в Stachowski, Ryszard (1992). Bandrowski Bronisław. У Kosnarewicz (ред.). Słownik psychologów polskich [Dictionary of Polish psychologists] (пол.). Poznań: Instytut Psychologii UAM. с. 23. OCLC 834052536.
- ↑ а б в Brożek, Anna; Chybińska, Alicja; Jadacki, Jacek; Woleński, Jan (2015). Tradition of the Lvov-Warsaw School: Ideas and Continuations. Leiden: BRILL. с. 265, 271. ISBN 978-90-04-31175-6.
- ↑ Gazeta Lwowska. 1914, nr 172 – Jagiellonian Digital Library, p. 4. jbc.bj.uj.edu.pl. Архів оригіналу за 12 December 2019. Процитовано 15 May 2020.
- ↑ Kazimierz Ajdukiewicz. „Bandrowski, Bronisław (1879–1914)” W: Polski Słownik Biograficzny, t. 1. Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1935 s. 256–257
- ↑ Czesław Głombik (1999). Bronisław Bandrowski i jego związki z getyngeńskim seminarium filozoficznym (PDF). Lingua ac Communitas. 9: 127—138.
{{cite journal}}: Помилка стилю Ванкувера: ім'я в імені 1 (довідка) - ↑ Rzepa, Teresa (2017). Bronisław Bandrowski (1879–1914). Zapomniany psycholog myślenia i antypsychologista. Na drogach i bezdrożach historii psychologii. Т. 6. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej. с. 123–138. ISBN 978-83-7784-963-7.
- ↑ а б Płotka, Witold (1 February 2020). From psychology to phenomenology (and back again): A controversy over the method in the school of Twardowski. Phenomenology and the Cognitive Sciences (англ.). 19 (1): 141—167. doi:10.1007/s11097-019-09620-x. ISSN 1572-8676.
- ↑ Gimnazjum VI im. Stanisława Staszica we Lwowie 1902–1927: dzieje i ludzie. Lwów. 1927. с. 70–72.
- ↑ † Dr Bronisław Bandrowski profesor gimnazyum VI, współredaktor „Muzeum”, ur. 27. maja 1879, zginął tragiczną śmiercią w Tatrach 27. lipca r. 1914. „Muzeum“ 30 (2), s. 127, 1914/1915
- ↑ а б Dybel, Pawel. The Sturm and Drang Period 1909–1914. Peter Lang. Процитовано 15 May 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Skrajna Sieczkowa Przełączka. malopolska.szlaki.pttk.pl (пол.). Процитовано 15 May 2020.
- ↑ Żuławski, Wawrzyniec (1956). Tragedie tatrzańskie [Tatra tragedies]. Warsaw: Sport i Turystyka. с. 31—32.
- ↑ Żuławski, Wawrzyniec (1956). Tragedie tatrzańskie [Tatra tragedies]. Warsaw: Sport i Turystyka. с. 35.
- ↑ Cezary WD (2009). Wędrówka ku śmierci. Charaktery. 13 (9): 56—58.
{{cite journal}}: Помилка стилю Ванкувера: пунктуація в імені 1 (довідка) - ↑ Logika, analiza mowy, psychologia. Pisma zebrane. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Semper. 2015. ISBN 9788375071832.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Husserl i Polacy: pierwsze spotkania, wczesne reakcje. Katowice: Wydawnictwo Gnome. 1999. ISBN 8387819255.
- Bronisław Bandrowski. A Disrupted Thread in Polish Analytical Thought. Tradition of the Lvov-Warsaw School. 2015. с. 265–277. doi:10.1163/9789004311763_015.
- Bronisław Bandrowski, przerwany wątek polskiej filozofii analitycznej. Logika, analiza mowy, psychologia. Pisma zebrane. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Semper. 2015. с. 9–26. ISBN 9788375071832.
- Promocja „sub auspiciis imperatoris”. Nowości Illustrowane. Nr 21: 3. 20 maja 1905.
|
