Броніслав Павлевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Броніслав Павлевський
Народився 13 січня 1852(1852-01-13)[1]
Волова, Ґміна Бульково, Плоцький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
Помер 29 січня 1917(1917-01-29)[1] (65 років)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  Російська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльність хімік, політик
Alma mater Варшавський університет
Заклад Варшавський університет
Національний університет «Львівська політехніка»[2][3]
Посада ректор Львівської політехніки (1895—1896 і 1909—1910)
Науковий ступінь професор
Нагороди
Командорський хрест ордена Відродження Польщі

Броніслав Павлевський (пол. Bronisław Pawlewski; 13 січня 1852, Волова — 29 січня 1917, Львів) — польський хімік, професор; двічі ректор Львівської політехніки (1895—1896, 1909—1910 роки, на той час — Вища політехнічна школа).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Воловій Плоцького повіту 13 січня 1852 року. Гімназію закінчив у Варшаві та вивчав хімію у Варшавському університеті. У 1876 році отримав статус кандидата наук. У 1877—1879 роках був асистентом загальної хімії Рільничо-лісового інституту в Пулавах. у 1879—1881 роках — асистент технічної хімії Варшавського університету.

У зв'язку із зросійщенням навчального процесу у Варшаві переїхав до Львова, де у 1881—1882 роках був асистентом відділу хімічної технології Львівської політехніки. У 1882 році — доцент і керівник кафедри, з 1885 року — професор. Протягом 1883—1891 років керував дослідною станцією нафти. Неодноразово був обраний деканом відділу технічної хімії, двічі — ректором.

Професор Павлевський був талановитим ученим, автором багатьох наукових праць. Однією з галузей його зацікавлень була геолого-гірнича, зокрема він працював над методами розробки штучного вугілля. Читав курси хімічної технології (неорганічних та органічних сполук). Науковий доробок його стосується також і технології переробки природних матеріалів (дерева, воску, кераміки та ін.). Був дійсним членом багатьох наукових товариств. Зробив важливий внесок у видання «Каталог польської науково-технічної літератури» (у співпраці з Лондонським «International catalogue of Scientific literature»).

Мешкав у Львові на вул. Мурарській (нині — вул. Єфремова), 31[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/64241/edition/59482/content — С. 3.
  3. ↑ https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/64244/edition/59485/content — С. 3.
  4. ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — S. 319. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Ректори
Львівської політехніки
Флоріан Шиндлер (1844—1848) • Александер Райзінґер (1851—1871) • Фелікс Стшелецький (1872—1874) • Ян Непомуцен Франке (1874—1875) • Кароль Машковський (1875—1876) • Авґуст Фройнд (1876—1877) • Юліан Захарієвич (1877—1878) • Владислав Зайончковський (1878—1879) • Юліан Медвецький (1879—1880) • Ян Непомуцен Франке (1880—1881) • Юліан Захарієвич (1881—1882) • Авґуст Фройнд (1882—1883) • Юліуш Биковський (1883—1884) • Юліан Медвецький (1884—1885) • Владислав Зайончковський (1885—1886) • Богдан Мариняк (1886—1887) • Юліан Медвецький (1887—1888) • Густав Бізанц (1888—1889) • Домінік Зброжек (1888—1889) • Авґуст Фройнд (1889—1890) • Ян Непомуцен Франке (1890—1891) • Кароль Скібінський (1891—1892) • Юзеф Ріхтер (1892—1893) • Плацид Дзівінський (1893—1894) • Максиміліан Тульє (1894—1895) • Броніслав Павлевський (1895—1896) • Мечислав Лазарський (1896—1897) • Роман Ґостковський (1897—1898) • Густав Бізанц (1898—1899) • Юзеф Ріхтер (1899—1900) • Стефан Нементовський (1900—1901) • Роман Дзеслевський (1901—1902) • Тадеуш Фідлер (1902—1903) • Станіслав Кемпінський (1903—1904) • Леон Сирочинський (1904—1905) • Северин Відт (1905—1906) • Едгар Ковач (1906—1907) • Віктор Синевський (1907—1908) • Стефан Нементовський (1908—1909) • Броніслав Павлевський (1909—1910) • Максиміліан Тульє (1910—1911) • Тадеуш Фідлер (1911—1912) • Едвін Гаусвальд (1912—1913) • Казимир Олеарський (1913—1914) • Максиміліан Титус Губер (1914—1915) • Станіслав Анчиц (1915—1916) • Тадей Обмінський (1916—1917) • Здзіслав Криговський (1917—1918) • Тадеуш Годлевський (1918—1919) • Максиміліан Матакевич (1919—1920) • Стефан Павлік (1920—1921) • Максиміліан Титус Губер (1921—1922) • Юліан Фаб'янський (1922—1924) • Кароль Вонторек (1924—1925) • Ігнацій Мосцицький (1925) • Ян Лопушанський (1925—1926) • Отто Надольський (1926—1927) • Юліан Токарський (1927—1928) • Казимир Зіпсер (1928—1929) • Каспер Вайґель (1929—1930) • Казимир Бартель (1930—1931) • Вітольд Мінкевич (1931) • Габрієль Сокольницький (1931—1932) • Казимир Зіпсер (1932—1933) • Отто Надольський (1933—1934) • Отто Надольський (1935—1936) • Адольф Йошт (1936—1937) • Едвард Сухарда (1937—1939) • Антоній Верещинський (1939) • Максим Садовський (1939—1941) • Микола Шпилько (1941) • Теодор Бедефельд (1943—1944) • Володимир Бужинський (1944) • Стефан Ямпольський (1944—1953) • Микола Максимович (1953—1963) • Григорій Денисенко (1963—1971) • Михайло Гаврилюк (1971—1991) • Юрій Рудавський (1991—2007) • Юрій Бобало (від 2007)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Броніслав_Павлевський&oldid=39557704