Бріґітте Кронауер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бріґітте Кронауер
Brigitte Kronauer
Ім'я при народженні нім. Brigitte Kronauer
Народилася 29 листопада 1940(1940-11-29)
Ессен
Померла 22 липня 2019(2019-07-22) (78 років)
Гамбург
Поховання Nienstedten Cemeteryd
Країна  Німеччина
Національність Німеччина Німеччина
Діяльність письменниця
Заклад Тюбінгенський університет
Жанр роман, повіствованняd і есей
Членство Німецька академія мови і поезії
Нагороди
CMNS: Бріґітте Кронауер у Вікісховищі

Бріґітте Кронауер (нім. Brigitte Kronauer; 29 грудня 1940, Ессен — 22 липня 2019, Гамбург)[1] — німецька письменниця. З 1974 року жила і працювала у Гамбурзі.

Біографія[ред. | ред. код]

Бріґітте Кронауер виросла в Рурському регіоні й почала писати свої перші оповідання ще у дитячому віці, оскільки через нерозбірливий почерк батько дівчинки заохочував її працювати над письмом. Вона наполягла на тому, що буде писати власні тексти, а не переписувати вправи, підготовлені її батьком. У шістнадцятирічному віці Бріґітте писала радіо-п'єси і надсилала їх видавцям. Вона вивчала німецьку мову і педагогіку та кілька років працювала вчителькою в Аахені та Геттінгені. Письменниця була одружена з мистецтвознавцем та педагогом Арміном Шрайбером.

У 1970-80-х роках Кронауер регулярно співпрацювала з австрійським журналом «das pult» (Санкт-Пельтен) та його видавцем Клаусом Сандлером. На початку своєї журналістської кар'єри вона переїхала до Гамбурга.

Вже її перший роман «Будні пані Мюленбек» (1980) привернув багато уваги. Дія роману «Чортів міст» (2000) частково відбувається в Арозі, де Кронауер регулярно перебувала у відпустці. На постійній основі Кронауер писала для журналу «konkret».

З 1988 року Кронауер була членкинею Німецької академії мови та поезії і стала лауреаткою численних літературних премій та нагород, наприклад, Премії Георга Бюхнера (2005). У 2011 році вона була доценткою з поезії у Тюбінгенському університеті. Того ж року вона отримала Баварську літературну премію (Премія ім. Жана Поля) як вдячність за її літературну творчість. Кронауер потрапила до короткого списку на нагороду «Лейпцизького ярмарку» 2017 року з романом «Шейх із Аахена».

Того ж року їй було присвоєно Премію ім. Томаса Манна, «лаудаціо» виголосив Мартін Мозебах. На жаль, Кронауер не змогла особисто отримати нагороду через хворобу.[2]

Письменниця померла у Гамбурзі в липні 2019 року в 78-річному віці після тривалої хвороби.[3] З 1974 року вона проживала в Гамбурзі в окрузі Нінштедтен.[4]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1985: Нагорода ім. Теодора Фонтане м. Берліна
  • 1987: Нагорода радіо SWR
  • 1989: Нагорода ім. Генріха Белля
  • 1989: Літературна нагорода ім. Іди Демель
  • 1994: Берлінська літературна нагорода
  • 1998: Нагорода ім. Губерта Фіхте м. Гамбург
  • 1998: Нагорода ім. Йозефа Брейтбаха
  • 2001: Нагорода м. Майнц (повернена назад)
  • 2001: Літературна нагорода Рурського регіону
  • 2003: Нагорода ім. Ґріммельсгаузен за книгу «Чортів міст»
  • 2004: Нагорода ім. Меріке м. Фелльбах
  • 2004: Нагорода ім. Віленіца
  • 2005: Літературна нагорода м. Бремен за книгу «Бажання музики та гір»[5]
  • 2005: Премія Георга Бюхнера
  • 2011: Нагорода ім. Жана Поля
  • 2013: Нагорода ім. Самуїла Лінде, разом із Евстахієм Рильським
  • 2016: Орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» (Баварія)
  • 2017: Нагорода ім. Томаса Манна

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Бріґітте Кронауер отримує нагороду ім. Жана Поля з рук Вольфґана Гойбіша (2011)

Романи[ред. | ред. код]

  • Будні пані Мюленбек (1980)
  • Ріта Мюнстер (1983)
  • Жінка у подушках (1990)
  • Носовичок (1994)
  • Чортів міст (2000)
  • Бажання музики та гір (2004)
  • Шейх із Аахена (2016)

Оповідання[ред. | ред. код]

  • Галявина. Оповідання (1993)
  • Пані Мелані, пані Марта і пані Ґертруд. Три оповідання (2005)
  • Витівки діви (2010)

Радіо-п'єса[ред. | ред. код]

  • Пан Гаґенбек пасе овець (2014)[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Schriftstellerin: Brigitte Kronauer ist tot. Spiegel Online (німецькою) . 23 липня 2019. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  2. ↑ Brigitte Kronauer erhält den Thomas Mann Preis 2017 / Verbindung von formaler Kühnheit mit psychologischer Subtilität. www.boersenblatt.net (нім.). Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  3. ↑ Klett-Cotta trauert um Büchner-Preis-Autorin / Brigitte Kronauer verstorben. www.boersenblatt.net (нім.). Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  4. ↑ Andre, Thomas (23 липня 2019). Hamburger Schriftstellerin Brigitte Kronauer gestorben. www.abendblatt.de (de-DE) . Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  5. ↑ Mohr, Von Peter. Wettlauf mit James Ensor - Brigitte Kronauers Roman "Verlangen nach Musik und Gebirge" : literaturkritik.de. literaturkritik.de (de-DE) . Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  6. ↑ Hörspielreihe: Bibelprojekt: Brigitte Kronauer: Herr Hagenbeck hirtet…. archive.fo. 19 жовтня 2014. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 22 вересня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бріґітте Кронауер


Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бріґітте_Кронауер&oldid=41226163