Буалем Сансаль
Буалем Сансаль | ||||
---|---|---|---|---|
ср.-атл. там. ⴱⵓⴰⵍⴰⵎ ⵙⴻⵏⵚⴰⵍ | ||||
Народився |
15 жовтня 1949[1][2][…] (74 роки) Théniet El Hadd, Théniet El Had Districtd, Тіссемсілт, Алжир | |||
Країна | Алжир | |||
Місце проживання | Бумердес | |||
Діяльність | письменник, інженер, педагог, бізнес-директор, посадова особа, есеїст | |||
Alma mater | National Polytechnic Schoold і Télécom Parisd | |||
Мова творів | французька | |||
Magnum opus | The Oath of the Barbariansd, The German Mujahidd, 2084: Кінець світу і Q67430110? | |||
Членство | Académie des sciences d'outre-merd | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Буалем Сансаль у Вікісховищі |
Буалем Сансаль (фр. Boualem Sansal, араб. بوعلام صنصال нар. 10 жовтня 1949, Теніет-ель-Хад[fr], Французький Алжир) — алжирський письменник, що пише французькою мовою. Лауреат численних літературних премій. Кавалер ордена Мистецтв та літератури (2012)[4].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Тенієт-ель-Хад 10 жовтня 1949 року. Батько, Абделькадер Сансаль, був вихідцем із заможної родини в Марокко, звідки втік до Алжиру. Мати, Хаджіджа Беналлуш, мала європейську освіту. Буалем закінчив Національну політехнічную школу[en] в Алжирі з дипломом інженера. Потім здобув ступінь доктора економічних наук. Працював учителем, консультантом, підприємцем та старшим державним службовцем у міністерстві промисловості Алжиру[5].
Почав писати у п'ятдесят років[5], після того, як був звільнений з державної служби через те, що виступив проти насильницької арабізації освіти та зростання ісламізму. Початок творчого шляху письменника припав на час громадянської війни в Алжирі. Незважаючи на цензуру і погрози на свою адресу, Буалем, разом із дружиною та двома дочками, як і раніше, живе на батьківщині в Бумердесі[6]. Письменник послідовно виступає проти зростання ісламського екстремізму в Алжирі та за збереження інтелектуальних та моральних основ алжирського суспільства[7] .
Твори[ред. | ред. код]
- «Клятва варварів» (фр. Le Serment des barbares, 1999)
- «Божевільне дитя порожнього дерева» (фр. L'Enfant fou de l'arbre creux, 2000)
- «Скажи рай» (фр. Dis-moi le paradis, 2003)
- «Харрага» (фр. Harraga, 2005)
- «Німецька Село, або Щоденник братів Шиллерів» (фр. Le Village de l'Allemand ou Le Journal des frères Schiller, 2008)
- «Вулиця Дарвіна» (фр. Rue Darwin, 2011)
- «2084: Кінець світу» (фр. 2084: la fin du monde (2015)
- «Потяг на Ерлінген» (фр. Le Train d'Erlingen, 2018)
- «Абрагам, або П'ятий альянс» (фр. Abraham ou La Cinquième alliance, 2020)
- «Лист дружби, поваги й застереження націй на Землі» (фр. Lettre d’amitié, de respect et de mise en garde aux peuples et aux nations de la terre; Gallimard, 2021)
Переклади українською[ред. | ред. код]
- Буалем Сансаль. «2084: Кінець світу». Пер. з французької Петра Таращука. — Київ: Видавництво Жупанського, 2016. ISBN 978-966-2355-68-0
Нагороди[ред. | ред. код]
- Велика премія Французької Академії за роман (2015)
- Золота медаль французького Відродження (2014)
- Франкофонна премія[fr] (2013)
- Премія миру німецьких книгарів (2011)
- Премія Едуара Гліссана[fr]
- Премія Луї Гію[fr] (2008)
- Премія Нессіма Хабіфа[fr]
- Премія RTL — Lire[fr] (2008)
- Премія Мішеля Дарда
- Тропічна премія[fr] (1999)
- Премія за перший роман[fr] 1999)
У 2012 році за роман «Вулиця Дарвіна» Буалем був удостоєний Премії за арабський роман[fr], але не отримав нагороду через участь у Єрусалимському міжнародному літературному фестивалі[en][4]. На критику з боку опонентів письменник відповів: «Я займаюся літературою, а не війною… Література не єврейська, арабська чи американська. Вона розповідає історії, адресовані всім»[8] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ NooSFere — 1999.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ BD Gest'
- ↑ а б Toi Staff. Award-winning Algerian author denied cash prize for visiting Israel. Arab ambassadors withdraw prize from Boualem Sansal because he attended Jerusalem Writers Festival; Hamas accused him of ‘treason’ against the Palestinians. www.timesofisrael.com (англ.). Times of Israel. Процитовано 26.7.2020.
- ↑ а б Suzanne Toczyski. Bay Area Francophile List This Week!. www.sonoma.edu (англ.). Sonoma State University. Процитовано 26.7.2020.
- ↑ International Festival of Literature Berlin. Boualem Sansal. www.culturebase.net (англ.). Culturebase. Архів оригіналу за 21 лютого 2008. Процитовано 26.7.2020.
- ↑ Avirama Golan. Standing fast. www.haaretz.com (англ.). Haaretz. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 26.7.2020.
- ↑ Grégoire Leménager. Comment Boualem Sansal a fini par recevoir le prix du Roman arabe. www.bibliobs.nouvelobs.com (англ.). Bibliobs. Процитовано 26.7.2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Бібліографія. Буалем Сансаль // Німецька національна бібліотека
- Біографія Буалема Сансаля (нім.)
- Буалем Сансаль на сайті видавництва Ґаллімар (фр.)
- Interview with the Algerian Novelist Boualem Sansal: "There Are Parallels between Islamism and National Socialism"
|