Бубер Євген Борисович
| Євген Бубер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Євген Борисович Бубер | ||||
| Народився |
4 березня 1972 м. Одеса, УРСР | |||
| Помер | 31 березня 2023 (51 рік) | |||
| Діяльність |
актор театру та кіно телеведучий шоумен | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Євген Борисович Бубер (4 березня 1972, м. Одеса, УРСР — 31 березня 2023) — український актор театру та кіно, телеведучий, шоумен, організатор та ведучий святкових подій та концертів, директор Одеського театру юного глядача (2010–2017), радник директора-художнього керівника Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. Василя Василька, заслужений діяч мистецтв України (2015)[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 4 березня 1972 року в місті Одесі.
Закінчив Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна при Державному академічному Малому театрі Росії за спеціальністю «актор драматичного театру та кіно».
Працював у театрі-студії «Перехрестя» (під керівництвом А.І. Антонюка) та у єврейському театрі «Гевел геволім» («Суєта суєт») (під керівництвом В.М. Басселя), знімався у кіно («На мить озирнутися...», «Дежа Вю», «Офіціант із золотим підносом», «Потяг до Брукліна» та інші)[2].
З 2010 по 2017 рік працював директором Одеського театру юного глядача (який з 1941 року носив ім'я Миколи Островського, а за його каденції, 2016 року, театру було присвоєно ім'я Юрія Олеші)[3][4].
Викладав сценічну майстерність[2]. Працював ведучим урочистих церемоній[5][6], у якості конферансьє проводив концерт та фестивалі в Росії, Угорщині, Туреччині, Єгипті тощо. Був членом Спілки театральних діячів України, Всесвітнього клубу одеситів[7].
Жив та працював в Одесі.
У січні 2022 року актору поставили діагноз «аденокарцинома легенів третьої стадії»[8].
Помер 31 березня 2023 року[9][10][2]. Прощання відбулося 3 квітня 2023 року у фоє Одеського українського театру.
Ролі в театрі[ред. | ред. код]
 | Цей розділ статті ще не написано. |
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1984 — «На мить озирнутися...»
- 1989 — «Дежа Вю»
- 1992 — «Офіціант із золотим підносом»
- 1992 — «Очі»
- 1995 — «Потяг до Брукліна»
- 2002–2004 — «Комедійний коктейль»
- «Квадрат»
- 2021 — «Ілюзія контролю»
Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Актор Українського театру імені Василька в Одесі і заслужений діяч мистецтв України Євген Бубер помер на 52-му році життя (укр.). «НВ». 31 березня 2023. Процитовано 31 березня 2023.
- ↑ а б в Відомий одеський артист більше не вийде на підмостки. Євген Бубер закінчив свій земний шлях (укр.). «Думская». 31 березня 2023. Процитовано 31 березня 2023.
- ↑ Новый вечер №35 Евгений Бубер и Александр Мардань (рос.). «Новая Одесса». 20 квітня 2013. Процитовано 31 березня 2023.
- ↑ Сессия облсовета. Долгожданное заседание (рос.). «Глас». 26 травня 2016. Процитовано 6 квітня 2023.
- ↑ Одесса: опера-air, фестиваль-open (укр.). «Думская». 2 червня 2012. Процитовано 31 березня 2023.
- ↑ В Одесской Опере завершился I Фестиваль искусств. Директор обещает «поднимать планку» (укр.). «Думская». 7 червня 2012. Процитовано 31 березня 2023.
- ↑ Президентська рада - Всесвітній Клуб Одеситів
- ↑ Одеський актор і ведучий терміново потребує хіміотерапії — рідні просять про допомогу (укр.). «Одеське життя». 26 січня 2022. Процитовано 31 березня 2023.
- ↑ Марія КОРОБОВА (31 березня 2023). Помер актор та заслужений діяч мистецтв України Євген Бубер (укр.). «ТСН». Процитовано 31 березня 2023.
- ↑ Марія КАБАЦІЙ (31 березня 2023). Помер український актор Євген Бубер (укр.). «Українська правда». Процитовано 31 березня 2023.
- ↑ Указ прези дента України №632/2015 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва