Бугаз (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бугаз
Одеса-Застава I — Арциз
Одеська дирекція
Одеська залізниця

станція
Вокщал станції Бугаз
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса смт Затока
Координати 46°03′51″ пн. ш. 30°26′57″ сх. д. / 46.06417° пн. ш. 30.44917° сх. д. / 46.06417; 30.44917
Структура
Лінія(ї) Одеса-Застава I — Арциз
Платформ 2
Тип платформ бічна та острівна
Колій 3
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса
Історія
Відкрито 1917 (107 років)
Електрифіковано 1973 (~25 кВ)
Будівля
Поверхів 1
Інша інформація
Власник Одеська залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 403619
Код Експрес-3 2208486
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Київ-Пасажирський 647 км
Білгород-Дністровський 18,7 км
Арциз 108,8 км
Управління залізниці (Одеса-Головна) 71,3 км
Мапа
Мапа
Бугаз на Вікісховищі

Буга́з — проміжна залізнична станція 5-го класу Одеської дирекції Одеської залізниці на лінії Одеса-Застава I — Арциз між станціями Кароліна-Бугаз (11 км) та Шабо (11 км). Розташована в селищі Затока Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.

Станція здійснює відправлення вантажів та пасажирські перевезення.

Колійний розвиток представлений трьома коліями, двома тупиками та під'їзними коліями Бугаз — Бугаз-Порт.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1917 року.

У 1973 році станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Одеса — Бугаз, у 1974 році подовжена електрифікація дільниці до станції Білгород-Дністровський[1].

2017 року вокзал станції Бугаз, як і сусідні платформи, планувалося відреставрувати за кошти «Укрзалізниці»[2].

26 квітня 2022 року рашистські окупанти завдали ракетний удар по підйомними мосту, який сполучає шляхи з Білгород-Дністровського району до Одеси. Через пошкодження міст тимчасово закритий для проїзду, і таким чином станція тимчасово стала тупіковою з припиненням руху поїздів[3].

27 квітня 2022 року, вранці, рашиські окупанти завдали повторний ракетний удар по мосту через Дністровський лиман[4].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Приміські поїзди:

До 26 квітня 2022 року на станції зупинялися приміські електропоїзди сполученням Одеса — Білгород-Дністровський[5]. Влітку, під час курортного сезону, призначалися додаткові приміські електропоїзди, які зупинялися лише на «курортних зупинках», а тому час в дорозі до/з Одеси скорочувався на 40 хвилин швидше, ніж зазвичай.

Поїзди далекого сполучення:

З 24 вересня 2016 року через станцію щоденно курсував нічний швидкий поїзд «Дунай» № 146/145 Київ-Пасажирський — Ізмаїл (до 9 грудня 2016 року — № 243/244). Курсування вагонів безпересадкового сполучення в складі поїзда до станції Березине скасовано з 12 грудня 2021 року.

Нічний швидкий поїзд «Чорномор» № 136/135 Білгород-Дністровський — Чернівці курсував влітку, під час курортного сезону і прямував через Одесу, Подільськ, Жмеринку, Хмельницький, Тернопіль, Івано-Франківськ, Коломию — через день. Вперше маршрут руху поїзду був подовжений до станції Білгород-Дністровський влітку 2017 року.

До 9 грудня 2017 року курсував двогрупний пасажирський поїзд Одеса-Головна — Ізмаїл / Березине, якому був обмежений маршрут руху до станції Білгород-Дністровський (скасований у 2018 році).

У різні роки призначалися разові рейси нічних поїздів до Києва, Москви, Знам'янки.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія електрифікації залізниць (1972—1975). [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. У 2017 році «Укрзалізниця» планує реконструювати два вокзали в Одеській області. Dumskaya.net. [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Окупанти завдали ракетного удару по Одещині, пошкоджено міст через Дністровський лиман. НВ. 26 квітня 2022. [Архівовано 26 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  4. Міст в Затоці підвергся повторному ракетному удару та зруйнований. Культурометр. 27 квітня 2022. [Архівовано 27 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Розклад руху поїздів по станції Бугаз. poizdato.net. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]