Буддизм в Узбекистані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буддійський храм у Ташкенті

Буддизм в Узбекистані — четверта релігія за поширеністю (після ісламу, християнства та юдаїзму), яку сповідують 0,2% населення, більшість з яких складають етнічні корейці[1]. Офіційно в Узбекистані зареєстрована одна буддистська конфесія і один буддійський храм у Ташкенті[2].

Історія[ред. | ред. код]

При правителях Кушанського царства буддизм широко проникає в Бактрію і Гандхару[3][4]. За однією з легенд, записаних мовою палі, два торговці Тапассу та Бхалліка, брати з Бактрії, вирушили в дорогу, щоб зустрітися з Буддою і стати його учнями[5]. Пізніше вони повернулися до Бактрії і збудували храми на честь Будди[6][7].

Популярність буддизму була пов'язана з його сприйняттям, як ідеології, міського населення. Греко-буддизм, що затвердився під час правління Канишки значно спростив «шлях до спасіння», що сприяло його масовому поширенню[8][9].

Після навали ефталітів, а також під час ісламської експансії буддизм втрачає роль повсюдної та популярної на території нинішнього Узбекистану релігії, а до 13 століття майже зникає повністю у результаті переслідувань іновірців під час правління Хорезмшахів[10][11].

Сучасний буддизм[ред. | ред. код]

У часи перебування Узбекистану у складі СРСР права місцевих буддистів утискалися, аж до 1991 року, коли країна здобула незалежність. В Узбекистані з 2001 року відкрито буддійський храм. Храм виконаний в традиціях Дзен, там знаходиться статуя Будди і двох бодгісатв. В храмі проводяться різні свята корейського буддійського календаря, на яких збирається більше ста чоловік.

Пам'ятки буддизму[ред. | ред. код]

Дальверзин-Тепе

На території сучасного Узбекистану знаходиться близько 20 буддійських пам'яток. Частина з них — поряд із Термезом в Кара-тепе, Фаяз-тепе і Дальверзін-Тепе. У Зурмале були знайдені руїни ступи, а в Балалик-тепе — стіна з муралами. Інші монастирі були виявлені в Еркургане і у Ферганській долині[12].

Печерний монастир Кара-тепе[ред. | ред. код]

Кара-тепе - пагорб біля Термеза, на березі Амудар'ї (прикордонна зона Узбекистану з Афганістаном), на якому розташовується стародавній буддійський монастирський комплекс епохи Кушанського царства - одна з найважливіших пам'яток середньоазійського буддизму[13].

Буддійський монастир Фаязтепа[ред. | ред. код]

Фаязтепа — це буддійський храмовий комплекс в Термезі, що відноситься до I-III століть до нашої ери[14][15].

Буддійська ступа Зурмала[ред. | ред. код]

Буддійська ступа Зурмала - перша буддійська споруда, відкрита в Середній Азії, культове буддійське спорудження поблизу Старого Термеза епохи кушанів, один із найдавніших буддійських символів, висхідних до курганам. Споруда має форму вежі, викладеної з сирцевої квадратного цегли, грані якого приблизно дорівнюють 33 сантиметрам[16][17]. Форма ступи символізує парінірвану[18][19]. Основою вежі є орієнтована за чотирма сторонами світу платформа.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ US State Department's International Religious Freedom Report 2004
  2. ↑ Summary of Religious Bodies in Uzbekistan. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 29 квітня 2015.
  3. ↑ Культура и искусство древнего Узбекистана. Каталог выставки в 2-х томах. М ., 1991.
  4. ↑ Древности южного Узбекистана. Альбом-каталог (на русск., японск., англ. яз.). Токио, 1991.
  5. ↑ Материалы полевых исследований Узбекистанской искусствоведческой экспедиции (Уз ИскЭ). Вып. № 1, 1997; Вып. № 2, 1997; Вып. № 2, Ташкент, 1998.
  6. ↑ Г.
  7. ↑ Материалы полевых исследований Узбекистанской искусствоведческой экспедиции (Уз ИскЭ). Вып. № 3, 1997; Вып. № 3. Ташкент, 1999
  8. ↑ Ртвеладзе Э. Великий шелковый путь. Ташкент , 1999
  9. ↑ Материалы полевых исследований Узбекистанской искусствоведческой экспедиции (Уз ИскЭ). Вып. № 4, 1997; Вып. № 4. Ташкент, 2000
  10. ↑ Материалы Тохаристанской экспедиции. Вып.1. Ташкент, 2000
  11. ↑ Termez. - an ancient and modern city at important crossroads. Ташкент , 2001
  12. ↑ Александр Берзин (сентябрь 1994 г.). Исторический очерк о буддизме и исламе в Западном Туркестане. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 березня 2015.
  13. ↑ Кара-Тепе // БРЭ. Т.13. М.,2009.
  14. ↑ Альбаум Л. И., Раскопки буддийского комплекса Фаяэтепа, Сб. «Древняя Бактрия», Л., 1974.
  15. ↑ Козловский В. А., К изучению древних памятников материальной культуры Сурхандарьинской области. Сб. «Древняя Бактрия», Л., 1974/
  16. ↑ Шедевры искусства Центральной Азии. Каталог выставки «Искусство Центральной Азии», Токио 2005
  17. ↑ Материалы Тохаристанской экспедиции. Выпуск 5. Ташкент, 2006; Вып. 6. Елец, 2006
  18. ↑ Материалы Тохаристанской экспедиции. Вып.2, 2002; Вып.3. Ташкент, 2003; Вып. 4. Елец, 2004
  19. ↑ Великий шелковый путь и его наследие. Альбом-каталог (на русск, японск. яз.). Токио, 2005
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Буддизм_в_Узбекистані&oldid=38158797