Будзиновський Осип
| Осип Будзиновський | |
|---|---|
 Поручник (обер-лейтенант) Сотник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
18 липня 1885 с. Тернів, тепер Жовківська міська громада, Львівська область |
| Смерть |
12.1919 м. Бар, Вінницька область |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 ЗУНР |
| Вид ЗС |
 Збройні сили Австро-Угорщини УСС УГА |
Осип Будзиновський (18 липня 1885, с. Тернів, тепер Жовківська міська громада, Львівська область — грудень 1919, м. Бар, Вінницька область) — обер-лейтенант Легіону Українських Січових Стрільців — перший командант 3-ї сотні.
Життєпис[ред. | ред. код]
Учасник боїв на горі Маківці: близько 4-ї години ранку 29 квітня 1915 року російські частини здали свої позиції сотням під командуванням Осипа Будзиновського та Андрія Мельника. Під час пізнішого бою його сотні забракло набоїв.
У ранзі поручника — командант сотні під час бою на горі Лисоня біля Бережан.[1][2]
В УГА командував куренем в 2-й бригаді. Помер від тифу в «чотирикутнику смерті».
Посилання[ред. | ред. код]
- СПИСОК КОМАНДАНТІВ УКРАЇНСЬКОГО СІЧОВОГО СТРІЛЕЦТВА (серпень 1914 — листопад 1918 рр.) [Архівовано 3 січня 2015 у Wayback Machine.]
- БІЙ ЗА ГОРУ МАКІВКА / УСС (Українські січові стрільці)
- Організація УСС
- Адвокати і правники — діячі Легіону УСС [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лев Шанковський. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 812 (прим.).
- ↑ «Бучач і Бучаччина» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2015. Процитовано 26 листопада 2015.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
