Будинок Коцюбинського (Чернігів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Садиба письменника та громадського діяча Михайла Коцюбинського
будинок-музей М. М. Коцюбинського та пам'ятник М. М. Коцюбинському
51°29′14″ пн. ш. 31°17′15″ сх. д. / 51.48722° пн. ш. 31.28750° сх. д. / 51.48722; 31.28750
Статус пам'ятка історії
Пам'ятка культурної спадщини України № 250003-Н
Країна  Україна
Розташування місто Чернігів Чернігівська область
Тип будівлі будинок
Будівництво XIX ст — 
Встановлено 1934 — створено музей М. М. Коцюбинського
Відомі мешканці Коцюбинський Михайло (з 1898 по 1913),
Коцюбинська Віра Устимівна — 1898—1919 роки
Коцюбинський Юрій Михайлович
Примаков Віталій Маркович
Адреса вулиця Коцюбинського, 3
Будинок Коцюбинського (Чернігів). Карта розташування: Чернігівська область
Будинок Коцюбинського (Чернігів)
Будинок Коцюбинського (Чернігів) (Чернігівська область)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Будинок Михайла Коцюбинського.

Садиба письменника та громадського діяча Михайла Коцюбинського — пам'ятка історії національного значення в Чернігові .

Історія[ред. | ред. код]

Садиба Михайла Коцюбинського згадується у Постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1761 «Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»[1] .

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» («Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України») національного значення з охоронним № 250003-Н під назвою Садиба письменника та громадського діяча М. М. Коцюбинського (меморіальний будинок-музей М. М. Коцюбинського та пам'ятник М. М. Коцюбинському)[2] . Ця Постанова анулювала попередні: Постанову Ради Міністрів Української РСР від 21.07.1965 № 711, Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.1996 № 1421 та від 27.12.2001 № 1761.

Будівля має власну «територію пам'ятника» (кордон садиби — музей, що включає кілька будівель) і розташований у «комплексній охоронній зоні пам'яток історичного центру міста», згідно з правилами забудови та використання території. Не встановлено інформаційну дошку.

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну під час вечірнього обстрілу Чернігова 6 березня 2022 року частково пошкоджено меморіальний будинок. За інформацією заступниці директора музею-заповідника М. Коцюбинського Наталі Коцюбинської, осколками наскрізь пробило доволі товсті стіни, вікна, віконниці, деякі меблі, але, на щастя пошкодження не критичні[3][4].

Опис[ред. | ред. код]

Входить до Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. М. Коцюбинського — вулиця Коцюбинського, № 3. Пам'ятка історії включає меморіальний будинок-музей М. М. Коцюбинського та пам'ятник Михайлові Коцюбинському, розташованому перед фасадом будинку. Крім того, на території садиби розташовані пам'ятники (бюсти на постаментах) синам письменника — Юрію та Віталію.

Одноповерховий, п'ятикімнатний, дерев'яний на цегляному фундаменті з підвалом, з чотирисхилим дахом, прямокутний у плані будинок з ганком. Побудований у 19 столітті на Сіверянській вулиці (зараз Коцюбинського). Фасад направлено на північний захід до вулиці Коцюбинського. Будинок розташований у саду, посадженому подружжям Коцюбинських, серед квітів, кленів та ялинок. На фасаді закріплена меморіальна дошка Михайлу Михайловичу Коцюбинському та нині демонтована Віталію Марковичу Примакову та Юрію Михайловичу Коцюбинському.

У період 1898—1913 років у будинку жив український письменник Михайло Михайлович Коцюбинський з дружиною Вірою Устимівною та дітьми Юрієм, Оксаною, Іриною, Романом та прийомним Віталієм . Усі діти Михайла Коцюбинського, окрім Ірини, стали активними учасниками української революції 1917—1921 років та так звапної громадянської війни. У 1919 році дружина письменника Віра Устимівна, збираючись в евакуацію перед настанням білогвардійських військ, передала літературний архів письменника до Чернігівського музею українських старожитностей.

У 1922 році садиба М. М. Коцюбинського була взята на облік органами охорони пам'яток історії та культури. У будинку розміщувався дитячий садок імені М. М. Коцюбинського, потім — клуб металістів, районна бібліотека. 1929 року садиба передана історичному музею. Перша експозиція була розміщена у трьох кімнатах будинку. Музей М. М. Коцюбинського було створено у серпні 1934 року за матеріалами Чернігівського історичного музею та відкрито для відвідувачів 8 листопада 1935 року у будинку письменника. На початку німецько-радянської війни матеріали музею були евакуйовані до Уфи. Після визволення міста Чернігова у 1943 році, в будинку письменника розміщувався міськвиконком партії та міськвиконком, потім — міськком комсомолу та інститут удосконалення вчителів. У червні 1944 року музей відновив свою діяльність. Торішнього серпня 1958 року у будинку відкрито меморіальну квартиру письменника.

На території садиби 17 вересня 1939 року встановлено пам'ятник М. М. Коцюбинському — скульптурне погруддя з бронзи на чотирикутному постаменті з чорного лабрадориту. Скульптор — Ілля Гінцбург. Виготовлений у Ленінградській майстерні художнього лиття Академії мистецтв. На початку німецько-радянської війни пам'ятник поряд з матеріалами музею було евакуйовано до Уфи. Повернутий до Чернігова в 1944 році[5].

Меморіальні дошки:

  1. Михайлу Михайловичу Коцюбинському
  2. радянським військовим діячам Віталію Марковичу Примакову та Юрію Михайловичу Коцюбинському — демонтовано — на честь перебування

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  2. ↑ Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 18 травня 2022.
  3. ↑ Онищенко, Ольга (12 березня 2022). "В музеї я перебуваю 24/7", - директор обласного історичного музею. Суспільне Новини (укр.). {{cite web}}: Текст «/» проігноровано (довідка)
  4. ↑ У Чернігові на Болдиній горі вшанували Михайла Коцюбинського. Чернігів стародавній (укр.). 26 квітня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  5. ↑ Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 360 КОЦЮБИНСЬКОГО М. М. ПОГРУДДЯ

Література[ред. | ред. код]

  1. ПЕРЕЛІК ПАМ'ЯТОК ТА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ м. Київ ЧЕРНІГОВА ЗА ВИДОМ АРХІТЕКТУРІ, ІСТОРИЧНИЙ, МОНУМЕНТАЛЬНОГО МІСЦЯ
  2. ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ОПОРНИЙ ПЛАН м. ЧЕРНІГОВА З ВИЗНАЧЕННЯМ МІЖ І РЕЖИМІВ ВИКОРИСТАННЯ ЗОН ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ТА ІСТОРИЧНИХ АРЕАЛІВ (договір від 19.10.208)
  3. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 357—359 КОЦЮБИНСЬКОГО М. М. МУЗЕЙ
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Будинок_Коцюбинського_(Чернігів)&oldid=37658437