Будівля Сербської культурно-освітньої асоціації «Просвета» в Сараєві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будівля Сербської культурно-освітньої асоціації «Просвета» в Сараєві
Зображення
Країна  Боснія і Герцеговина[1]
Адміністративна одиниця Старі-Град[1]
Статус спадщини національна пам'ятка Боснії і Герцеговиниd[1][2]
Адреса Sime Milutinovića Sarajlije br. 1, 71000 Sarajevo[1]
Мапа
CMNS: Будівля Сербської культурно-освітньої асоціації «Просвета» в Сараєві у Вікісховищі

Координати: 43°51′26″ пн. ш. 18°25′35″ сх. д. / 43.85742660002777171° пн. ш. 18.42665290002777922° сх. д. / 43.85742660002777171; 18.42665290002777922

Будівля СПКД Просвета в Сараєво — архівний запис

Будівля Сербської культурно-освітньої асоціації «Просвета» в Сараєво розташована на перетині вулиць Обала Куліна бана та Сіме Мілютіновича в Сараєво.

Історія[ред. | ред. код]

З часу приходу австро-угорського уряду в 1878 році в Боснії та Герцеговині було засновано кілька культурно-освітніх товариств. Головною метою культурно-освітніх товариств була допомога бідним, студентам та простим людям.

  • З 1892 р. діє єврейське культурно-освітнє товариство " Ла Беневоленція ", основною метою якого є виховання молоді.
  • У 1902 році було засновано хорватське товариство «Напредак» для залучення дітей до освоєння ремесел та набуття навичок торгівлі.
  • «Просвета» — освітнє та культурне товариство сербів у Боснії та Герцеговині — було засноване 18 серпня 1902 року. Основне завдання товариства — допомогти прогресу сербського народу в Боснії та Герцеговині в освітній та культурній сфері.
  • Гаджрет — товариство підтримки мусульманських учнів середніх шкіл та університетів Боснії та Герцеговини та Австро-Угорської монархії. Установчі збори «Гаджрету» відбулися 20 лютого 1903 року.

Для функціювання товариств було зведено будівлю, у якій були також житлові приміщення.

Опис будівлі[ред. | ред. код]

Архітектори стежили за сучасними подіями, і сецесія була прийнята відносно швидко. Архітектура Боснії та Герцеговини вступила в нову фазу художнього впливу, але не вплинула на повну відмову від традиційних стилів, насамперед при будівництві сакральних та громадських будівель.[3] Будівничі прагнули створити архітектурне враження, близьке до модерну, із застосуванням різних декоративних елементів.[4] . Будівля Сербського культурно-освітнього товариства «Просвета» є яскравим прикладом модерну[5] Триповерхова загальними розмірами 24 м х 13,50 м. Висота близько 23 м. . На першому поверсі — ігрові кімнати, дві вітальні, гардероб, комора та бібліотека. Приміщення на другому та третьому поверсі призначені для житлових приміщень. У стилістичному оформленні фасаду в цілому та в окремих елементах переважають сецесіоністські декоративні форми. Багато сформований фасад, він розвивається з кута будівлі і виділений ризалітовою формою. В архітектурі модерну ризаліт є найпоширенішим мотивом у композиції фасаду, частково тому, що він є найбільш домінуючим мотивом на зовнішній стороні боснійського міського будинку.[6][7]

Дизайн алегоричної фігури Просвітництва у вигляді пірамідальної композиції, розташованої на горищі над третім поверхом, належить до барокової спадщини. Це робота скульптора Мішо Стевича. До складу групи входять: алегорична фігура «Просвета», на колінах якої лежить дитина, фігури сербського селянина, громадянина та хлопчика та різні символічні мотиви: орел, книга, вінки, глобус тощо.[3]

Національна пам'ятка[ред. | ред. код]

Комісія з питань збереження національних пам'яток на своєму засіданні, що відбулося 20-26 січня 2009 року, вирішила визнати будівлю національним пам'ятником Боснії та Герцеговини.[5] Це рішення було прийнято Комісією у такому складі: Зейнеп Ахунбай, Мартін Черрі, Амра Хаджімухамедович, Дубравко Ловренович (голова), Ліляна Шево. Сьогодні будівля належить Сербській культурно-освітній асоціації «Просвета» в Сараєво.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Комісія зі збереження національних пам'яток Боснії і Герцеговини — 2001.
  2. http://aplikacija.kons.gov.ba/kons/public/nacionalnispomenici/show/3068
  3. а б Nedžad Kurto: ARHITEKTURA BIH- Razvoj bosanskog stila. Kulturno naslijeđe, Sarajevo. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 31. 7. 2018.
  4. Arhitektura stambenih palata austrougarskog perioda u Sarajevu-. RABIC Sarajevo, 1999. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 9. 2. 2017.
  5. а б Zgrada Prosvjete. Komisija za nacionalne spomenike. Процитовано 31. 7. 2018.[недоступне посилання]
  6. Amir Pašić: Arhitektura Bosne i Hercegovine, Austrougarski period (1878-1918) (PDF). Univerzitet u Sarajevu Filozofski fakultet Odsjek za historiju, Sarajevo. 2014. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2020. Процитовано 31. 7. 2018.
  7. Gorčin Dizdar: Secesija i ‘bosanski slog’ – bosanski stil u arhitekturi. Fondacija Mak Dizdar, objavljeno 07/12/2008. Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 31. 7. 2018.

Література[ред. | ред. код]

  • Алія Бейтич — Вулиці та площі Сараєво. Сараєво: Музей міста Сараєво 1973.
  • Неджад Курто — Сараєво 1492—1992, Око, Сараєво.
  • Ібрагім Крзовіч — Архітектура модерну в Боснії та Герцеговині, культурна спадщина, Сараєво
  • Єла Божич — архітектор Йосип пл. Ванкаш, Значення та внесок в архітектуру Сараєво в період австро-угорського панування, докторська дисертація, Сараєво, 1989.