Булавинське
| Селище Булавинське | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Горлівський район |
| Громада | Вуглегірська міська громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засновано | 1945 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 4,564 км² |
| Населення | ▼ 3118 (01.01.2018)[1] |
| Густота | 683,1 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 86487 |
| Телефонний код | +380 6252 |
| Географічні координати | 48°15′18″ пн. ш. 38°20′01″ сх. д. / 48.25500° пн. ш. 38.33361° сх. д.Координати: 48°15′18″ пн. ш. 38°20′01″ сх. д. / 48.25500° пн. ш. 38.33361° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 228 м |
| Водойма | р. Булавина
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Булавин |
| До станції: | 6,8 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 59 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 48,7 км |
| - автошляхами: | 61 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 86487, Донецька обл., Бахмутський район, смт Булавинське, пров. Советський, 2 |
| Голова селищної ради | Плітан Олександр Михайлович |
| Карта | |
  Булавинське | |
 Булавинське | |
| |
Булави́нське — селище Вуглегірської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Населення становить 3162 особи.
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване на річці Булавина, поблизу від місця її впадіння в Волинцівське водосховище, за 63 км від Донецька.
Сусідні населені пункти: на півночі — Булавине, Савелівка; північному заході — Грозне, Ступакове, Олександрівське; північному сході — Іллінка (вище за течією Булавиної); заході — Прибережне, Оленівка (обидва нижче за течією Булавиної); сході — Комишатка (примикає), Ольховатка (вище за течією Булавиної); південному заході — місто Бунге; півдні — Славне, Малоорлівка.
Історія[ред. | ред. код]
За даними 1859 року Убіжище (Мандрикине), панське село, над річкою Булавина, 33 господи, 263 особи.[2]
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення селища становило 3786 осіб, із них 16,98 % зазначили рідною мову українську, 82,75 % — російську, 0,05 % — білоруську, 0,03 % — молдовську, вірменську, польську та єврейську мови[3]
14 серпня 2014 року в ході війни на Донбасі селище було звільнене українськими військами від проросійських терористів[4].
19 листопада 2014 року бойовики обстріляли селище під час роздачі там гуманітарної допомоги від українських силовиків.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
- ↑ Сили АТО звільнили ще три населені пункти на сході України. Еспресо TV. 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Терористи обстріляли Булавинське під час роздачі гуманітарної допомоги у селищі. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Тиждень.ua. 19.11.2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- БУЛА́ВИНСЬКЕ [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Картка на сайті ВР
- ІМСУ
| |||||||||||
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |