Булгак (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Булгак
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон
Засноване 1784
Населення ?
 - повне 70 осіб (1900)
Координати 45°21′45″ пн. ш. 33°46′55″ сх. д.H G O


Мапа
Булгак. Карта розташування: Україна
Булгак
Булгак
Мапа

Булгак (укр. Булгак) — скасоване село в Сакському районі Республіки Крим, що розташоване на північному сході району, включене в 1948 році до складу села Іллінка. Зараз — окреме поселення за 300 м від південної околиці села[1].

Динаміка чисельності населення[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму… 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Болгак входило до Каракуртського кадилика Бахчисарайського каймаканства. Після анексії Кримського ханства Росією (8) 19 квітня 1783 року[10], (8) 19 лютого 1784 року, іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Євпаторійського повіту[11]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила до Акметецького повіту Новоросійської губернії[12]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії[13] Булгак було включене до складу Урчукської волості Євпаторійського повіту.

За Відомістю про волостя і селища, в Євпаторійському повіті зі свідченням числа дворів і душ … від 19 квітня 1806 в селі Булгак вважалося 4 двори, 41 кримський татарин і 1 ясир[2]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року село Булгак позначено з 10 дворами[14]. Після реформи волосного поділу 1829 року Бурлюк, за «Відомостями про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» залишвлося у складі Урчукської волості[15]. На карті 1836 в селі 20 дворів[16], як і на карті 1842 року[17].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Абузларської волості. За «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1867 рік», село Булгак було покинуте жителями у 1860—1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, до Туреччини і знову заселено киримли під тією ж назвою. У «Списку населених місць Таврійської губернії за даними 1864», складеному за результатами VIII ревізії 1864, Булгак — власницьке татарське село, з 5 дворами, 56 жителями і мечеттю при колодязях[3]. За обстеженнями професора А. Козловського 1867 року, вода в колодязях села Бурлак була солонувато-гірка, а їхня глибина досягала 26—30 сажнів (55—63 м). На триверстовій карті 1865—1876 в селі Булгак позначено 12 дворів[18]). У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889», за результатами Х ревізії 1887, в селі Булгак було 38 дворів і 222 жителі[4]. За «…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік», в селі Булгак, що входила в Асан-Аджинську ділянку, було 71 жителя у 12 домогосподарствах, всі безземельні[5].

Земська реформа 1890-х років в Євпаторійському повіті пройшла після 1892, в результаті Булгак віднесли до складу Кокейської волості. За «…Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік» у селі було 70 жителів у 22 дворах, що мали у приватному володінні 2373 десятини землі[6]. За Статистичним довідником Таврійської губернії. ч. Друга. Статистичний нарис, випуск п'ятий Євпаторійський повіт, 1915 рік, у селі Булгак Кокейської волості Євпаторійського повіту було 57 дворів зі змішаним населенням у кількості 121 людина приписних жителів і 189 — «сторонніх»[7].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримрівкому від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів»[19] було скасовано волосну систему і село увійшло до складу Євпаторійського району Євпаторійського повіту[20], а в 1922 повіти отримали назву округів. 11 жовтня 1923 року, за постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР було внесено зміни, внаслідок яких округи були скасовані та відбулося укрупнення районів — територію округу включили до Євпаторійського району[21]. За Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року, в селі Булгак, Кокейської сільради Євпаторійського району, було 69 дворів, з них 55 селянських, населення становило 308 осіб, з них 111 кримських татар, 91 росіян, 90 українців, 6 німців, 4 вірмени, 1 єврей, 5 записані у графі «інші», діяла російська школа. На хуторі Булгак — 17 дворів, 89 мешканців (82 росіян, 7 українців)[8]. Після створення 15 вересня 1931 року Фрайдорфського (перейменованого в 1944 році в Новоселівський[22]) єврейського національного (позбавленого статусу національної постановою Оргбюро ЦК КПРС від 20 лютого 1939 року[23]) району[24] Булгак включили до його складу[25]. За даними всесоюзного перепису населення 1939 в селі проживало 230 осіб[9].

1944 року, після очищення Криму від нацистів, за Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари були депортовані до Середньої Азії[26]. З 25 червня 1946 року село у складі Кримської області РРФСР[27]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року Булгак приєднали до Іллінки[28].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Крым на двухкилометровке РККА. ЭтоМесто.ru. 1942. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
  2. ↑ а б Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии / А.И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 150.
  3. ↑ а б Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г / М. Раевский (составитель). — Санкт-Петербург: Типография Карла Вульфа, 1865. — Т. XLI. — С. 60. — (Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел).
  4. ↑ а б Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с.
  5. ↑ а б Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  6. ↑ а б Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.
  7. ↑ а б Часть 2. Выпуск 5. Список населенных пунктов. Евпаторийский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. — Симферополь, 1915. — С. 30.
  8. ↑ а б Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. — Симферополь : Крымское центральное статистическое управление, 1927. — С. 62, 63.
  9. ↑ а б Музафаров Р. И. Крымскотатарская энциклопедия. — Симферополь: Ватан, 1993. — Т. 1 /А — К/. — 424 с. — 100 000 экз. — Рег. № в РКП 87-95382
  10. ↑ Сперанский М.М. (составитель). Высочайшій Манифестъ о принятіи полуострова Крымскаго, острова Тамана и всей Кубанской стороны, подъ Россійскую Державу (1783 г. Апрѣля 08) // Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. 1649—1825 гг. — СПб. : Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. — Т. XXI. — 1070 с.
  11. ↑ Гржибовская, 1999, Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
  12. ↑ О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.)
  13. ↑ Гржибовская, 1999, Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
  14. ↑ Карта Мухина 1817 года. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  15. ↑ Гржибовская, 1999, Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 130.
  16. ↑ Топографическая карта полуострова Крыма : со съёмки полк. Бетева 1835-1840 г. Российская Национальная Библиотека. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
  17. ↑ Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 11 червня 2015.
  18. ↑ Трехверстовая карта Крыма ВТД 1865-1876. Лист XXXIII-12-c. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 15 червня 2015.
  19. ↑ Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
  20. ↑ Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
  21. ↑ Краткая характеристика и историческая справка раздольненского района. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 31 липня 2013.
  22. ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 14 декабря 1944 года № 621/6 «О переименовании районов и районных центров Крымской АССР»
  23. ↑ Вдовин Александр Иванович. Русские в XX веке. Трагедии и триумфы великого народа. — Москва : Вече, 2013. — 624 с. — 2500 прим. — ISBN 978-5-4444-0666-3.
  24. ↑ Административно-территориальное деление Крыма. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  25. ↑ Яков Пасик. Еврейские населенные пункты в Крыму до 1941 г. История еврейских земледельческих колоний Юга Украины и Крыма. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2018.
  26. ↑ Постановление ГКО № 5859сс от 11.05.44
  27. ↑ Закон РСФСР от 25.06.1946 Об упразднении Чечено-Ингушской АССР и о преобразовании Крымской АССР в Крымскую область
  28. ↑ Указ Президиума ВС РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населенных пунктов Крымской области

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Булгак_(село)&oldid=36726285