Буренков Сергій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буренков Сергій Петрович
Народився 20 липня 1923(1923-07-20)
Петроград, РСФРР, СРСР
Помер 8 квітня 2004(2004-04-08) (80 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність лікар, політик
Alma mater Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Науковий ступінь кандидат медичних наук
Знання мов російська
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За відвагу» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За оборону Сталінграда» Order of Friendship

Сергій Петрович Буренков (нар. 20 липня 1923(19230720), місто Петроград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація — 8 квітня 2004, місто Москва) — радянський державний діяч, лікар, міністр охорони здоров'я СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Кандидат медичних наук (1970).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця. У 1941 році закінчив середню школу в місті Ленінграді.

У 1941—1947 роках — слухач Ленінградської Військово-морської медичної академії.

У вересні — жовтні 1941 року працював на оборонних роботах на кінгісеппському напрямку фронту біля Ленінграду. Зимою 1941 року разом з академією був евакуйований до міста Кірова, де продовжив навчання.

Влітку 1942 року Сергій Буренков був направлений в місто Верещагіно Пермської області, в 252-у стрілецьку дивізію Червоної армії. Служив командиром розрахунку протитанкових рушниць, командував розрахунком 45-мм гармати біля міста Сталінграда, учасник німецько-радянської війни. 23 листопада 1942 року був важко контужений і поранений в ліву ногу. Лікувався в армійському госпіталі.

У 1943—1944 роках — санітарний інструктор 91-ї танкової бригади на Донському фронті. У 1944 році відкликаний на навчання до Військово-морської медичної академії.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1947—1949 роках — лікар-ординатор туберкульозного санаторію Міністерства державної безпеки СРСР в Грузинській РСР.

У 1949—1950 роках — клінічний ординатор Ленінградського інституту туберкульозу.

У 1950—1959 роках — завідувач відділення і заступник головного лікаря по медичній частині Медвежегорського туберкульозного санаторію Карело-Фінської РСР (Карельської АРСР).

У 1959—1961 роках — головний лікар Ленінградської міської туберкульозної лікарні в Сестрорецькому районі міста.

У 1961—1963 роках — секретар Сестрорецького районного комітету КПРС міста Ленінграда.

У 1963 році — голова виконавчого комітету Сестрорецької районної ради депутатів трудящих міста Ленінграда.

У 1963—1966 роках — 1-й секретар Сестрорецького районного комітету КПРС міста Ленінграда.

У 1966—1971 роках — завідувач Ленінградського міського відділу охорони здоров'я.

У 1971 — 12 грудня 1980 року — 1-й заступник міністра охорони здоров'я СРСР.

12 грудня 1980 — 26 грудня 1986 року — міністр охорони здоров'я СРСР.

З грудня 1986 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Потім шість років займав посаду наукового редактора «Медичної енциклопедії» Академії медичних наук СРСР.

Помер 8 квітня 2004 року в Москві. Похований на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]