Буре Павло Павлович
| Буре Павло Павлович | |
|---|---|
| Буре Павел Павлович | |
 | |
| Ім'я при народженні | Павло-Леопольд Павлович Буре |
| Народився |
11 травня 1842 Ревель, Російська імперія |
| Помер |
27 квітня 1892 (49 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Смоленський лютеранський цвинтарd |
| Підданство |
 Російська імперія |
| Діяльність | купець |
| Alma mater | Петрішулеd |
| Суспільний стан | купецтво |
| Конфесія | Лютеранство |
| Батько | Павло Буре |
Павло (Павло-Леопольд) Павлович Буре (29 квітня (11 травня) 1842 — 15 (27) квітня 1892) — син П. К. Буре, технік при Імператорському Ермітажі, консул Венесуели в Петербурзі[1], Постачальник Двору Його Імператорської Величності (з 1879 року)[2] та купець 1-ї гільдії[3]. На базі годинникового заводу П. П. Буре в 1888 році був створений знаменитий згодом торговий дім «Павло Буре».
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1842 року. З 1853 року навчався в німецькому Петропавлівському училищі.
З раннього дитинства хлопчик активно допомагав батькові у веденні сімейної справи, таким чином, не тільки пізнавши основи підприємницької діяльності, а й набув знань про роботу годинникових механізмів, щоб уже в 1868 році стати компаньйоном батька у веденні сімейної справи. У 1874 році вже саме Павло Павлович набуває великої годинної фабрики, розташованої в швейцарському місті Ле-Локль.
У 1888 році Павло Павлович серйозно хворіє та усувається від ведення бізнесу. Не маючи прямих спадкоємців, він приймає рішення про продаж фабрики у Швейцарії її безпосередньому керівнику — французу Полю Жірару, а також соратнику швейцарцю Жану-Жоржу (Георгу) Пфунду. Нові власники фабрики, колеги П. П. Буре стають засновниками Торгового Дому «Павло Буре», який вже в 1892 році відкриває власний магазин у Москві, а трохи пізніше — філію в Києві. Цього ж року П. П. Буре вмирає, не доживши до 50 років, а Пфунд отримує посаду штатного оцінювача годинників та інших механічних виробів для Його Величності.
П. П. Буре похований на Смоленському лютеранському цвинтарі.[4]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ От установления отношений до стратегического партнерства / / Независимая газета. www.ng.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Павел Буре: Часы и люди (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2016. Процитовано 21 травня 2013.
- ↑ Буре Павел Павлович, пот. поч. гражд., купец 2 гильдии
- ↑ Буре, Павел // Петербургский некрополь / Сост. В. И. Саитов. — СПб. : Типография М. М. Стасюлевича, 1912. — Т. 1 (А—Г). — С. 320. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Часы Павел Буре
- Павелъ Буре [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Наручные часы Paul Buhré [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Антикварный детектив [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.]
|
