Буц Андрій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Федорович Буц
Народився 1923
Балаклея
Помер 18 жовтня 1948(1948-10-18)
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність робітник
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання червоноармієць
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Слави III ступеня

Андрій Федорович Буц (1923, Балаклея — 18 жовтня 1948) — Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1923 році в селі Балаклеї (нині Черкаського району Черкаської області) в родині селянина. Українець. Закінчив сім класів школи. Був робітником.

У 19411944 роках мешкав на окупованій нацистами території. У Червоній Армії з лютого 1944 року. Учасник німецько-радянської війни з лютого 1944 року. Воював стрільцем 1-го стрілецького батальйону 929-го стрілецького полку 254-ї стрілецької дивізії 52-ї армії 2-го Українського фронту.

58 березня 1944 року червоноармієць Андрій Буц в боях за оволодіння селом Кобиляки (нині Звенигородського району Черкаської області), надихаючи своїх товаришів особистою хоробрістю і відвагою, знищив розрахунки двох великокаліберних кулеметів противника, чим сприяв захопленню села підрозділами полку.

В боях за село Іваньки (нині Уманського району Черкаської області), переслідуючи відступаючого противника, першим увірвався в траншею ворога і закидав фашистів гранатами. В цьому бою їм було знищено 15 ворожих солдатів, а двох, в тому числі одного офіцера, захопив у полон.

13 березня, перебуваючи у розвідці разом з червоноармійцем Миколою Шматько, біля села Джулинки Бершадського району Вінницької області, полонив двох ворожих офіцерів і доставив їх в розташування полку. «Язиками» виявилися капітан і лейтенант вермахту.

14 березня вранці, коли ворог перейшов в атаку, червоноармієць Андрій Буц першим піднявся в контратаку, тягнучи за собою бійців свого підрозділу. В ході бою, вміло діючи автоматом, особисто знищив більше відділення гітлерівців.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм, червоноармійцеві Буцу Андрію Федоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4670).

Після війни продовжував службу в рядах Збройних сил СРСР. 18 жовтня 1948 року трагічно загинув. Похований у рідному селі.

Нагороди, пам'ять[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, орденом Слави 3-го ступеня, медалями.

На честь Андрія Буца названа вулиця у місті Смілі.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — Т. 1: Абаев—Любичев / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — 911 с. (рос.)
  • Герои-освободители Черкасщины: историческая литература / Сост. А. А.Березовский, Сост. А. Н. Зудина. — 2-е изд., доп. и испр. — Днепропетровск: Промінь, 1980. — 334 с. (рос.)
  • Они отстояли мир: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Черкасской области. — Днепропетровск: Промінь, 1985. — 398 с. (рос.)