Бучичев Євген Миколайович
| Євген Бучичев Бучичев Євген Миколайович | ||
|---|---|---|
 Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
6 січня 1997 с. Скуносове, Путивльський район (нині — Конотопський район), Сумська область, Україна | |
| Смерть |
1 квітня 2022 (25 років) поблизу м. Харкова, Україна (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна / Бої за Харків | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Євген Миколайович Бучичев (нар. 6 січня 1997, с. Скуносове Путивльського району (нині — Конотопського району), Сумська область — пом.. 1 квітня 2022, під Харковом) — сержант 4 батальйону ДУК ПС, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в с. Скуносове Путивльського району на Сумщині. Закінчив Путивльську загальноосвітню школу I—III ступенів № 2, був членом футбольної команди «Ярославна» з Путивля[1][2]. Брав участь у війні на сході України на посаді командира відділення 15-го мотопіхотного батальйону «Суми» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Збройних Сил України[3].
В 2021 році вступив на навчання до Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського НАУ за спеціальністю «Агроінженерія»[4].
24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, приєднався до ДУК «Правий сектор».
Загинув на початку квітня 2022 року в боях під Харковом від осколкового поранення під час виконання бойового завдання[5]. Брат загиблого Євгена Бучичев Ігор Миколайович, отримав поранення в бою та проходить лікування у військовому госпіталі[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 26 травня 2022 року № 372/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Під Харковом загинув 25-річний захисник з Путивльщини, брат загиблого отримав поранення. Глухів.info (укр.). 12 квітня 2022. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Скакун, Сергей (11 квітня 2022). Путивльщина втратила героя. Данкор онлайн (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Командир отделения. НЕЗАВИСИМЫЙ ИНФОРМАЦИОННЫЙ ЦЕНТР «ВОЛОНТЕР» (рос.). Процитовано 12 квітня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Протокол засідання приймальної комісії Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського НАУ (PDF) (укр.). 25 січня 2021. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ У бою проти московських окупантів загинув Євген Бучичев