Бєлошапкін Клавдій Флегонтович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клавдій Флегонтович Бєлошапкін
рос. Клавдий Флегонтович Белошапкин
Народження 26 грудня 1924(1924-12-26)
Корнілове
(Красноярський край, СРСР)
Смерть 25 квітня 2005(2005-04-25) (80 років)
Київ, Україна
Поховання Берковецьке кладовище
Країна СРСР СРСР
Рід військ  артилерія
Освіта Полтавське вище зенітне ракетне командне училище
Роки служби 1942—?
Партія КПРС
Звання  Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

Бєлоша́пкін Кла́вдій Флего́нтович (26 грудня 1924, Корнілове — 25 квітня 2005, Київ) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни командир взводу управління батареї 196-го гвардійського артилерійського полку 89-ї гвардійської стрілецької дивізії 37-ї армії Степового фронту.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 грудня 1924 року в селі Корнілове Ужурского району Красноярського краю в родині селянина. Росіянин. Член ВКП(б)/КПРС з 1944 року. Освіта середня.

У серпні 1942 року призваний до лав Червоної Армії. У 1943 році закінчив артилерійське училище в місті Томськ і був направлений у діючу армію. Воював на Степовому фронті. Відзначився в боях за плацдарм на правому березі Дніпра в районі села Келеберда Кременчуцького району Полтавської області.

30 вересня 1943 року подолав Дніпро на рибальському човні і, зайнявши спостережний пункт в бойових порядках піхоти, вміло корегував артилерійський вогонь полку під час контратак противника. Непомітно підібравшись до противника, він по рації передав на лівий берег координати розташування шести кулеметних, чотирьох мінометних і двох артилерійських вогневих позицій. Гвардії молодший лейтенант К. Ф. Бєлошапкін був у такій близькості від противника, що фактично вогонь доводилося викликати на себе. За його даними вогневі точки ворога були знищені, а піхотні підрозділи, що потрапили скрутне становище, змогли поліпшити свої позиції і перейти в атаку.

Після закінчення війни закінчив вищу офіцерську школу, Військово-артилерійську командирську академію (1953). З 1971 року полковник К. Ф. Бєлошапкін служив в Ленінграді.

Могила Клавдія Бєлошапкіна на Київському міському кладовищі «Берківці»

З 1990-х років жив у Києві. Помер 25 квітня 2005 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».

Звання та нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії молодшому лейтенантові Клавдію Флегонтовічу Бєлошапкіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3734).

Також нагороджений:

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987(рос.)