Бєляєв Михайло Васильович
Бєляєв Михайло Васильович | |
---|---|
Беляев Михаил Васильевич | |
Народився |
14 вересня 1885 Єфим'єво, Переславський повіт, Владимирська губернія |
Помер |
29 жовтня 1948 (63 роки) Одеса, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Російська імперія, СРСР |
Діяльність | мовознавець |
Alma mater | Московська духовна академія |
Вчене звання | професор |
Заклад | Бакинський державний університет, Південний федеральний університет, ОНУ ім. І. І. Мечникова і Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського |
Нагороди | |
Михайло Васильович Бєляєв (14 вересня 1885 — 29 жовтня 1948) — мовознавець-славіст, фахівець з кавказьких мов та загального мовознавства, професор.
Біографія[ред. | ред. код]
М. В. Бєляєв народився 14 вересня 1885 року в Єфим'євому Переславського повіту Владимирської губернії.
Навчався в Переславському духовному училищі, Володимирській семінарії. В 1910 році закінчив світський відділ Московської духовної академії з слов'янського та загального мовознавства зі званням магістра. Був призначений викладачем російської і латинської мов Іркутської чоловічої і жіночої гімназії.
З 1912 року працював викладачем Тифліських Вищих жіночих курсів на кафедрі слов'янської філології. З 1919 року викладав у Бакинському університеті, з 15 березня 1920 року був доцентом кафедри слов'янської філології. Одночасно В 1926—1927 роках завідував кафедрою загального (порівняльного) мовознавства Азербайджанського університету.
В 1927 році рішенням Державної вченої ради Народного комісаріату освіти РФСР затверджений у вченому званні професора по кафедрі мовознавства .
В 1927 році був призначений професором по кафедрі мовознавства Північно-Кавказького університету в Ростові-на-Дону . Паралельно працював вченим секретарем і завідував лінгвістичним відділом Північно-Кавказького гірничого науково-дослідного інституту. У зв'язку з розформуванням Північно-Кавказького університету у 1930 році став професором Ростовського університету.
В 1943 році в м. Байрам-Алі (Туркменія) був запрошений на посаду завідувача кафедри мовознавства Одеського державного університету. Після повернення університету з евакуації до Одеси, з вересня 1944 року завідував кафедрою слов'янознавства і загального мовознавства, був деканом філологічного факультету.
З 1944 року одночасно працював професором кафедри російської мови Одеського державного педагогічного інституту.
Помер 29 жовтня 1948 року в м. Одеса.
Науково-педагогічна діяльність[ред. | ред. код]
В 1920-ті роки опублікував теоретичні та навчально-методичні роботи в галузі русистики: «Про формально-граматичні й психологічні напрями у вивченні та викладанні російської мови», «Викладання російської мови й формально-граматична точка зору (з приводу новітніх підручників граматики)». Вів велику роботу по створенню писемності ряду кавказьких народностей. Опублікував «Про порівняльне вивчення кавказьких мов» (1929 р.), «Осетинські етимології» (1929 р.), «Граматична система кавказьких (яфетичних) мов» (1930 р.), «Кавказьке мовознавство» (1930 р.).
Одеський період життя вчений присвятив, головним чином, славістиці. Викладав курс загального мовознавства, увесь слов'янознавчий цикл дисциплін: порівняльну граматику слов'янських мов, старослов'янську, польську, сербсько-хорватську та інші слов'янські мови, спецкурс про речення та його розвиток, з розвитку дієслівно-іменних форм, а також із семантики слова.
Для аспірантів і викладачів читав спецкурс «В. Вундт і О. Потебня». Одночасно очолював відділ рідкісних книг та рукописів Одеської державної наукової бібліотеки імені О. М. Горького, виконував велику роботу з вивчення і наукового коментування старовинних рукописних матеріалів.
Праці[ред. | ред. код]
- Книги небесные: (Апокрифические видения и закон первообразов)//Известия Бакинского университета. — 1921. — № 1, полутом 2. — С. 217—256.
- Новая этнолого-лингвистическая теория//Известия Общества обследования и изучения Азербайджана. — Баку, 1928. — № 5. _ 259—273.
- Слово: (До теории семантики)// Праці Одеського державного університету. Збірник наукових праць, присвячених 30-й річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. — 1948. — Т. 1, вип. 2: Гуманітарні науки. Філологія. — С. 88 — 99.
Нагороди[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Бєляєв Михайло Васильович/ В. Ф. Шишов// Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 2: А — І. — 2-е вид., доп./Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 114—118. (http://dspace.onu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/1197 [Архівовано 19 січня 2019 у Wayback Machine.])
- Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник/ В. М. Букач. — Вип. 1. — Одеса: ПНПУ, 2019. — С. 9 — 10. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/3475/1/Науковці%20ПНПУ%20-%201.doc.pdf [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Бєляєв М. В.// http://fs.onu.edu.ua/clients/client11/web11/litopis/Beliaev.pdf [Архівовано 23 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Народились 14 вересня
- Народились 1885
- Померли 29 жовтня
- Померли 1948
- Померли в Одесі
- Випускники Московської духовної академії
- Науковці Бакинського університету
- Науковці Одеського університету
- Викладачі Південноукраїнського національного педагогічного університету
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Уродженці Владимирської губернії
- Радянські філологи
- Радянські мовознавці
- Славісти
- Професори
- Декани Одеського університету
- Науковці Одеси
- Педагоги Одеси
- Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету
- Науковці Ростовського університету
- Викладачі Бакинського університету