Біленко Володимир Васильович
Володимир Васильович Біленко | |
---|---|
Народився |
17 червня 1934 м. Звенигород, Московська область (нині Російська Федерація) |
Помер |
29 грудня 2020 (86 років) Київ |
Громадянство | СРСР→ Україна |
Національність | українець |
Місце проживання | м. Київ |
Діяльність | журналістика |
Відомий завдяки | журналіст, видавець |
Alma mater | Київський державний університет імені Тараса Шевченка |
Членство | Національна спілка журналістів України |
Нагороди | |
Володи́мир Васи́льович Біле́нко (нар. 17 червня 1934, м. Звенигород Московської області — нині Російська Федерація — пом. 29 грудня 2020, м. Київ) — український журналіст, видавець. Заслужений працівник культури України.
Член Національної спілки журналістів України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Московській області. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1952—1957). Працював у комсомольських і партійних органах, інструктором ЦК ЛКСМУ і ЦК КПУ, завідувачем редакції, головним редактором видавництва «Молодь», головним редактором журналів «Малятко» і «Піонерія», директором видавництв «Радянський письменник» (нині «Український письменник») і «Дніпро».
З 1992 року редактор відділів, заступник головного редактора газети «Сільські вісті».
Помер 29 грудня 2020 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Автор публікацій у періодиці, статей у збірниках публіцистики, співавтор і упорядник низки книжок. Спеціалізація — культура, література. Організував перше видання праці В. Винниченка «Заповіт борцям за визволення» та зробив низку публікацій про життя, творчість, політичну та державотворчу діяльність В. Винниченка. За книжку «„Я тілько хаточку в тім раї…“ Важкий шлях Тараса Шевченка до мрії, яка не збулася» відзначений Премією імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності (2016). Посмертно видано книжку публіцистики Володимира Біленка «Мені щастило на людей» (Київ, 2023).
Нагороди, відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» 3-го ст. (2005)[1].
- Почесне звання «Заслужений працівник культури України».
- Міжнародна премія імені Володимира Винниченка (2009).
- Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності (2016).
- Премія НСЖУ «Золоте перо».[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 11 березня 2005 року № 467/2005 «Про відзначення державними нагородами України працівників редакції газети «Сільські вісті»»
- ↑ Енциклопедія для видавця та журналіста / Ю. В. Бондар, М. Ф. Головатий, М. І. Сенченко ; МАУП, Книжкова палата України. — К.: Персонал, 2010. — С. 32.
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія для видавця та журналіста / Ю. В. Бондар, М. Ф. Головатий, М. І. Сенченко ; МАУП, Книжкова палата України. — К.: Персонал, 2010.
- Слово — зброя? — К.: ЕксОб, 2009.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біленко Володимир Васильович [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Народились 17 червня
- Народились 1934
- Померли 29 грудня
- Померли 2020
- Члени НСЖУ
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Заслужені працівники культури України
- Лауреати Премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності
- Українські журналісти
- Журналісти Києва
- Випускники філологічного факультету Київського університету
- Українські публіцисти
- Лауреати премії імені Володимира Винниченка