Вадим Георгійович Візінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вадим Георгійович Візінг
Народився 25 березня 1937(1937-03-25)
Київ, Українська РСР, СРСР
Помер 23 серпня 2017(2017-08-23) (80 років)
Одеса, Україна
Країна  Україна
 СРСР
Діяльність graph theorist, математик
Галузь теорія графів і математика
Alma mater Томський державний університет

Вадим Георгійович Візінг (25 березня 1937, Київ — 23 серпня 2017, Одеса) — український математик, відомий завдяки результатам у теорії графів, і особливо через теорему Візінга, у якій стверджується, що ребра довільного графу з максимальним степенем Δ можуть бути розфарбовані не більше ніж Δ + 1 кольорами.

Біографія[ред. | ред. код]

Візінг народився в Києві 25 березня, 1937 року.[1][2] Його мати була наполовину німкенею, і через це радянська влада примусила його родину переїхати до Сибіру у 1947 році. Після завершення Томського державного університету з математики в 1959 році, він почав навчання в аспірантурі в Інституті математики ім. Стєклова у Москві, з теми наближення функцій[en], але він покинув аспірантуру у 1962 році не отримавши ступінь.[1] Натомість, він повернувся до Новосибірську, де працював у 1962-68 роках у Російській академії наук і отримав ступінь кандидата у 1966 році.[1] Після перебування на декількох різних посадах, він переїхав до Одеси у 1974 році, де викладав математику протягом багатьох років у Академії харчових технологій.[1]

Результат, відомий зараз як теорема Візінга, опублікований у 1964 році, коли Візінг працював у Новосибірську, стверджує, що ребра довільного графу з не більше ніж Δ ребрами на вершину можуть бути розфарбовані не більше ніж Δ + 1 кольорами.[3] Це продовження роботи Клода Шеннона, який показав, що будь-який мультиграф може мати реберне розфарбування не більше ніж (3/2)Δ кольорами (точна границя, як трикутник із Δ/2 ребрами на сторону потребує таке число кольорів).[4] Хоча теорема Візінга є зараз стандартним матеріалом у багатьох підручниках з теорії графів, Візінг мав спочатку труднощі з опублікуванням цього результату, і його стаття з цим результатом з'являється у маловідомому журналі, Дискретный анализ.[5] Візінг також зробив інші внески до теорії графів та розфарбування графів, включаючи введення спискового розфарбування[en],[6] формулювання гіпотези тотального розфарбування (досі нерозв'язана), у якій стверджується, що ребра та вершини будь-якого графу можуть бути розфарбовані разом не більше ніж Δ + 2 кольорами,[7] Гіпотеза Візінга[ru] (також нерозв'язана) стосується числа домінування декартового добутку графів,[8] і визначення модулярного добутку графів[en] від 1974 року, як спосіб зведення задач ізоморфізму підграфу до знаходження найбільших клік у графах.[9] Починаючи з 1976 року, Візінг припинив роботу в теорії графів і вивчав задачі теорії розкладів натомість, повернувшись до теорії графів знову тільки у 1995 році.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує..
  2. Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує..
  3. Vizing, V. G. (1964), On an estimate of the chromatic class of a p-graph, Diskret. Analiz. (In Russian), 3: 25—30, MR0180505 {{citation}}: |format= вимагає |url= (довідка).
  4. Shannon, Claude E. (1949), A theorem on coloring the lines of a network, J. Math. Physics, 28: 148—151, MR0030203. У Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує. та Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує., Візінг пригадує, що його робота була мотивована теоремою Шеннона. Для прикладу з нижньою границею трикутика, дивіться напр. Colorful Mathematics [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.].
  5. Повна назва цього журналу була Академия наук СССР. Сибирское отделение. Институт математики. Дискретный анализ. Сборник трудов. Він був перейменований на Методы дискретного анализа у 1980 році (ім'я, дане йому у Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.), припинив існування у 1991 році [1].
  6. Vizing, V. G. (1976), Vertex colorings with given colors, Diskret. Analiz. (In Russian), 29: 3—10 {{citation}}: |format= вимагає |url= (довідка).
  7. Vizing, V. G. (1968). Some unsolved problems in graph theory. Uspehi Mat. Naukno. (In Russian). 23 (6): 117—134. MR0240000. {{cite journal}}: |format= вимагає |url= (довідка). У Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує., Візінг стверджує, що він сформулював цю гіпотезу у 1964 році, проте доки вона була опублікована, у 1968 році Behzad незалежно висунув тотожню гіпотезу.
  8. Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує..
  9. Vizing, V. G. (1974), Reduction of the problem of isomorphism and isomorphic entrance to the task of finding the nondensity of a graph, Proc. 3rd All-Union Conf. Problems of Theoretical Cybernetics, с. 124.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gutin, Gregory; Toft, Bjarne (December 2000), Interview with Vadim G. Vizing (PDF), European Mathematical Society Newsletter, 38: 22—23, архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2011, процитовано 10 квітня 2010.
  • Soifer, Alexander (2008), The Mathematical Coloring Book, Springer-Verlag, ISBN 9780387746401. Сторінки 136—137 відтворюють лист 1995 року від Візінга до Сойфера стосовно формулювання гіпотези тотального розфарбування, що також містить деякі біографічні подробиці про Візінга.
  • Вадим Георгійович Візінг(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».