Важка нафта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Важка нафта (рос. тяжелая нефть; англ. heavy (low-gravity, black) oil; нім. Schweröl) — нафта з високою в'язкістю та густиною (понад 885 кг/м³ при 20 °C). Характерна підвищеним вмістом асфальтено-смолистих речовин, переважанням у її складі циклічних вуглеводнів та низьким вмістом легкокиплячих фракцій. Часто включає вуглеводневі сполуки, які містять сірку, кисень, азот, а також сполуки металів (в основному ванадію, нікелю, заліза, хрому). Температура кипіння важкої нафти іноді перевищує 200 °C. Важка нафта залягає в пісковиках, карбонатних або теригенних колекторах.

Розробка родовищ[ред. | ред. код]

Розробка покладів аномально в’язких нафт ускладнюється утворенням застійних зон, нафтовіддача при традиційних способах розробки низька, витіснення нафти водою призводить до швидкого обводнення видобувних свердловин. Підвищення нафтовилучення покладів аномально в’язких нафт досягається термічним впливом на пласт шляхом закачування розчинників, вуглекислоти, полімерних розчинів, створенням підвищених градієнтів тиску, вирівнюванням профілів приймальності. Для неглибоких покладів можуть бути застосовані кар’єрний, шахтний і шахтно-свердловинний способи розробки. Для транспортування трубопроводами аномально в’язких нафт їх підігрівають на проміжних перекачувальних станціях, а також у нафту уводять диспергатори парафіну.

У надрах Землі залягають величезні запаси важкої або, як її ще називають, бітумної нафти, що обумовлює перспективи її майбутнього широкого видобування.

До родовищ із високов'язкими нафтами в Україні, зокрема, належать Яблунівське, Бугруватівське східного нафтогазоносного регіону, Коханівське західного нафтогазоносного регіону.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]