Валентино (фільм, 1951)
Валентино | |
|---|---|
| англ. Valentino | |
.jpg) Рудольф Валентино. 1924 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Люїс Аллен[en] |
| Продюсер | Едвард Смолл[en] |
| Сценарист | Джордж Брюс |
| У головних ролях |
Ентоні Декстер[en], Елеонора Паркер, Річард Карлсон[en], Патриція Медина[en] |
| Оператор | Гаррі Стредлінг[en] |
| Композитор | Гайнц Ремгельд[en] |
| Кінокомпанія | Edward Small Productions |
| Дистриб'ютор | Columbia Pictures |
| Тривалість | 104 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |
 США |
| Рік | 1951 |
| Кошторис | $ 1 300 000 |
| Касові збори | $ 1 550 000 |
| IMDb | ID 0044177 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
 Валентино у Вікісховищі | |
«Валентино» (англ. Valentino) — американський біографічний фільм 1951 року режисера Люїса Аллена[en] створений з використанням технології «техніколор». Гловні ролі грали Елеонора Паркер, Річард Карлсон[en] та Патриція Медина[en].
Сюжет[ред. | ред. код]
Біографічна, але багато в чому вигадана, розповідь про останні кілька років у житті ідола німого кіно Рудольфа Валентино. Його приваблювали жінки і вони відповідали йому взаємністю. Через суперечку з ведучою танцювальної трупи, Рудольф Валентино пливе на кораблі до США. Тут він був змушений виконувати ряд непрестижних робіт, перш ніж кінорежисер Білл Кінг помітив його як танцюриста-жиголо в танцювальному клубі. З супутницею Кінга того вечора — Джоан Карлайл, Валентино познайомився раніше, коли вона мандрувала інкогніто на трансатлантичному кораблі, який привіз Валентино до США.
Ролі виконують[ред. | ред. код]
- Ентоні Декстер[en] — Рудольф Валентино
- Елеонора Паркер — Джоан Карлай
- Річард Карлсон[en] — Вільям «Білл» Кінг
- Патриція Медина[en] — Ліля Реєс
- Джозеф Калея — Луїджі Вердуччі
- Дона Дрейк — Марія Торрес
- Отто Крюгер — Марк Таверс
Навколо фільму[ред. | ред. код]
- Продюсер Едвард Смолл[en] обрав Ентоні Декстера для головної ролі з понад 75 000 претендентів та 400 кінопроб. Серед тих, хто пройшов тестування, були Рікардо Монтальбан, Фернандо Ламас[en], Джон Голл[en], Джон Дерек[en], Ґай Медісон[en], Артуро де Кордова[en] та Ґай Вільямс[en].
- У фільмі можна побачити уривки з фільмів, у яких грав Валентино, «Шейх» (1921), «Кров і пісок» (1922), «Святий диявол» (1924) та «Орел» (1926).
- Щоб уникнути судових позовів з боку колишніх дружин Валентино та його сім'ї, а саме його брата Альберто, в сценарії фільму є багато вигадок.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
- 1977 — «Валентино»[en] — американський біографічний фільм режисера Кена Расселла[en]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фільм Валентино перед камерами; Едвард Смол починає картину про зірку німої ери після 12 років підготовки [Архівовано 19 липня 2020 у Wayback Machine.] New York Times 02.06.1950
Посилання[ред. | ред. код]
«Валентино» на сайті IMDb (англ.) 
(25.02.2021)- Біографія Рудольфа Валентино [Архівовано 4 вересня 2020 у Wayback Machine.] youtube.com (англ.)
|
