Валерія Вегас
| Валерія Вегас | |
|---|---|
| Valeria Martínez Zaragoza | |
 | |
| Народився |
8 серпня 1985 (38 років) Валенсія, Валенсія |
| Країна |
 Іспанія |
| Діяльність | письменник, документаліст, сценарист, актор, журналіст, есеїст, біограф, кінопродюсер, транс-активіст |
| Alma mater | Університет Валенсії |
| Знання мов | іспанська |
| Заклад | El País, Canal Sur Televisiónd, Canal Sur Radiod, Vanity Fair, Ель-Мундо, Cadena SERd, Shangayd, Cannabis Magazined і Atresmediad |
| Напрямок | ЛГБТ і фемінізм |
| Жанр | біографія, телесеріал і документальний фільм |
| Нагороди |
Q119791712? (2020) |
| IMDb | ID 1234746 |
Валерія Мартінес Сарагоса (нар. 8 серпня 1985 року), відома під своїм псевдонімом Валерія Вегас — журналістка,[1] письменниця та іспанський продюсер.[2][3]
Біографія[ред. | ред. код]
Валерія народилась у Валенсії 8 серпня 1985 року. Вивчала журналістику в рідному місті, закінчила факультет аудіовізуальної комунікації. 2015 року вона перебралася в Мадрид.
Творчість[ред. | ред. код]
У 2015 році опублікувала свій перший роман «Великі актриси іспанського кіно», а в тому ж році — біографію під назвою "Ні повія, ні свята." "Спогади Ла Венено", за якою знято серіал. 2019 року Валерія підготувала "Соціальний та кінематографічний аналіз транссексуальної жінки в роки іспанського переходу". Журналістка брала участь як коментатор у кількох колоквіумах, серед яких виокремлюються: "Конгрес добробуту" у 2017 році, центральною темою якого була «Любов з великої літери». Колоквіум виставки відбувся в Малазі у 2017 році та мав назву «Культура: намір чи винахідливість», на додаток до участі у цій виставці з деякими вініловими записами; круглий стіл, що відбувся на "фестивалі Різома" в Мадриді у 2017 році. Валерія була присутня на "політичній і соціальній конференції за більш справедливе та егалітарне суспільство"[4] в Ла-Пальмі у 2019 році, де показали її документальний фільм про Мануелу Саборідо Муньос, який вона зняла у 2016 році і який був визнаний найкращим іспанським документальним фільмом. 2018 року вона брала участь у фестивалі в Севільї, де показала свій документальний фільм Manolita, la chen de Arcos.
Літературна творчість[ред. | ред. код]
- 2015 — "Великі актриси іспанського кіно".
- 2016 — "Скажи!", "Ні повія, ні свята.ISBN 9788412142884
- 2023 — "Найкраща актриса другого плану". Редакція «Сьогоднішніх номерів» («Планета»). ISBN 9788499989556
Аудіовізуальні проєкти[ред. | ред. код]
У березні 2019 року вона почала співпрацювати у програмі Un año de tu vida[5], де дають інтерв'ю відомих людей, цікавлячись подробицями їхнього життя. Вона також була співавторкою фільмів. Валерія працювала документалістом у проєкті "40 років у кіно" режисера Девіда Труеби. З вересня 2019 дотепер він керує проєктом, який є частиною радіопрограми. У грудні 2019 року розпочали знімання біографічного серіалу під назвою Венено (знятого по її книзі). У фільмі роль Вегаса виконує канарська модель і актриса Лола Родрігес.[6][7]
У 2020 році Валерія була членкинею журі ЛГБТ-кінофестивалю у Більбао[8]
Фільмографія[ред. | ред. код]
ТВ-шоу[ред. | ред. код]
| рік | програма | ланцюг | Оцінки |
|---|---|---|---|
| 2016 рік | Спадщина о. . . | південний канал | співавтор |
| Врятуй мене | Telecinco | гість | |
| 2019 — 2020 роки | Рік твого життя | південний канал | співавтор |
| 2020 рік | Білі мурахи | Telecinco | |
| Точка Direct | вказати | гість | |
| Вони | Atresplayer Premium | співавтор | |
| 2020 — 2021 роки | Година 1 | 1 | |
| 2021 рік | Росіо, скажи правду, щоб залишитися в живих | Telecinco | |
| 2021 — 2022 роки | Вже вісім | ||
| 2022 рік | Монтеальто: повертайтеся до будинку | ||
| Делюкс | Telecinco | ||
| 2022 — дотепер | А тепер Sonsoles | антена 3 | |
| 2022 — дотепер | Сусідський кінотеатр | 1 |
Серіали[ред. | ред. код]
| рік | програма | ланцюг | характер |
|---|---|---|---|
| 2020 рік | Отрута | Atresplayer Premium | Лола |
Полеміка[ред. | ред. код]
Після публікації книги — "Ні повія, ні свята." "Спогади Ла Венено" -, була засуджена сім'єю Крістіни Ортіс, яка звинуватила її у фальсифікації комерційного документа та симуляції контракту.
Подяки[ред. | ред. код]
28 червня 2021 року, у Міжнародний день гордості ЛГБТІ було вручено нагороду «Веселка» на знак визнання помітності ЛГБТІ у сфері культури серії Veneno.[9] Вона здобула визнання як авторка книги, на основі якої створено серіал.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Cenicientas de baile en San Sebastián. Diario de Sevilla (ісп.). Процитовано 4 de abril de 2020.
- ↑ Valeria Vegas: "Las productoras no contratan a artistas trans porque crean en ellas, sino porque es 'cool". ELDIARIO.ES (ісп.). Процитовано 4 de abril de 2020.
- ↑ Valeria Vegas, biógrafa de La Veneno, niega haber falsificado su firma y se somete a una prueba caligráfica en el Juzgado. elcierredigital.com (ісп.). Процитовано 5 de abril de 2020.
- ↑ Vuelve la Convención Política y Social del Isla Bonita Love Festival. www.eldia.es (ісп.). Процитовано 5 de abril de 2020.
- ↑ Un año de tu vida. Canal Sur Televisión (ісп.). Процитовано 5 de abril de 2020.
- ↑ La Veneno vuelve a televisión para hacer historia (y justicia): la importancia de la nueva serie de Atresmedia. www.elconfidencial.com (англ.). 29 de marzo de 2020. Процитовано 29 de marzo de 2020.
- ↑ El gran éxito de Veneno es la capacidad de remover sin que se note que lo está haciendo. www.lecturas.com (англ.). Процитовано 5 de abril de 2020.
- ↑ Valeria Vegas: «Las mujeres trans somos hijas de la ciencia». www.elcorreo.com (ісп.). Архів оригіналу за 16 de noviembre de 2020. Процитовано 5 de abril de 2020.
- ↑ Igualdad. 25/06/2021. 1º Reconocimientos Arcoíris a personas y entidades destacadas en la visibilización, apoyo y defensa de los derechos de las personas LGTBI [Comunicación/Notas de prensa]. www.igualdad.gob.es (ісп.). Процитовано 30 листопада 2022.