Валтер Жуніор Казагранде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Валтер Жуніор Казагранде
Валтер Жуніор Казагранде
Валтер Жуніор Казагранде
Казагранде під час виступів за «Асколі».
Особисті дані
Народження 15 квітня 1963(1963-04-15) (61 рік)
  Сан-Паулу, Бразилія
Зріст 191 см[1]
Вага 85 кг[1]
Громадянство  Бразилія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
? Бразилія «Корінтіанс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980–1981 Бразилія «Корінтіанс» 0 (0)
1981 Бразилія «Калденсе» 8 (11)
1982–1984 Бразилія «Корінтіанс» 46 (11)
1984 Бразилія «Сан-Паулу» 23 (11)
1985–1986 Бразилія «Корінтіанс» 46 (15)
1986–1987 Португалія «Порту» 6 (1)
1987–1991 Італія «Асколі» 96 (38)
1991–1993 Італія «Торіно» 47 (10)
1993 Бразилія «Фламенго» 13 (5)
1994–1995 Бразилія «Корінтіанс» 14 (3)
1995 Бразилія «Пауліста» 1 (2)
1996 Бразилія «Сан-Франсіску» 1 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1985–1986 Бразилія Бразилія 19 (8)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Валтер Жуніор Казагранде (порт. Walter Casagrande, нар. 15 квітня 1963, Сан-Паулу) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за клуби «Корінтіанс», «Асколі» та «Торіно», а також національну збірну Бразилії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 15 квітня 1963 року в місті Сан-Паулу. Вихованець футбольної школи клубу «Корінтіанс». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1980 року в основній команді того ж клубу, де провів сім років. Також здавався в оренду в клуби «Калденсе» та «Сан-Паулу». Казагранде двічі вигравав чемпіонат штату Сан-Паулу в складі «Корінтіанса» в 1982 і 1983 роках і зіграв за клуб 256 матчів і забив 102 голи.

У 1986 році Валтер поїхав грати в Португалію, підписавши контракт з «Порту», де провів один сезон, але у складі португальського гранда закріпитися не зміг, грав рідко, утім виграв з командою чемпіонат Португалії та Кубок чемпіонів, хоча у фінальній грі участі не брав.

Потім провів 4 роки в італійському «Асколі», в складі якого був одним з лідерів, демонстрував непогану результативність, але жодних трофеїв не вигравав.

З 1991 року два сезони захищав кольори «Торіно». Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи». За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Італії, також дійшов до фіналу Кубка УЄФА, де два його голи не допомогли клубу переграти амстердамський «Аякс».

У 1993 році повернувся до Бразилії і разом з «Фламенго» вийшов у фінал Суперкубка Лібертадорес, де в серії пенальті його клуб програв «Сан-Паулу». Згодом захищав кольори клубів «Корінтіанс» та «Пауліста».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Сан-Франсіску», за який виступав протягом 1996 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1985 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, зігравши у трьох матчах[2], але збірна вилетіла вже у чвертьфіналі.

Коли він грав у збірній, її тренером був Теле Сантана, прихильник яскравого атакуючого футболу, після відставки якого і свого від'їзду в Європу Валтер втратив місце у збірній. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у формі головної команди країни 19 матчів, забивши 8 голів.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Корінтіанс»: 1982, 1983
«Порту»: 1985–86
«Торіно»: 1992–93
«Порту»: 1986–87

Особисті[ред. | ред. код]

  • Найкращий бомбардир чемпіонату штату Сан-Паулу: : 1982 (28 голів)
  • Найкращий бомбардир італійської Серії В: 1990–91 (22 голи)

Особисте життя[ред. | ред. код]

У вересні 2007 року після зіткнення з припаркованою машиною Казагранде ледь не позбувся життя і деякий час перебував у комі.

Він зізнався, що пристрастився до кокаїну, після чого проходив курс профілактики, який зайняв 7 місяців (починаючи з вересня 2007 року). В своєму інтерв'ю радіо Jovem Pan Казагранде заявив, що проходив профілактику в одній з клінік Сан-Паулу. «Коли я пішов з великого футболу, я відчував порожнечу всередині себе. Мені не вистачало того шаленого адреналіну, який я отримував на матчах, і щоб хоч якось відволіктися від цього, я був змушений вживати наркотики». Казагранде пізніше додав до вищесказаного: «Я пристрастився до кокаїну і іноді брав героїн». Він сказав, що у нього було чотири передозування у 2005—2007 роках, і одного разу він мало не впав у кому. У квітні 2008 року він закінчив лікування.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Panini, ред. (28 maggio 2012). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Т. Vol. 4 (1987-1988). с. 25. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  2. ↑ Walter Casagrande Statistics [Архівовано 22 січня 2014 у Wayback Machine.] FIFA. Retrieved 2 February 2010.
  3. ↑ Див. питання наркозалежності Казагранде: Casagrande está internado para se livrar das drogas, informa revista [Архівовано 21 жовтня 2008 у Wayback Machine.], Walter Casagrande: «Sou dependente químico, um doente» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

1 Карлос (в) • 2 Едсон • 3 Оскар • 4 Едіньйо • 5 Фалькао • 6 Жуніор • 7 Мюллер • 8 Казагранде • 9 Карека • 10 Зіку • 11 Едівалдо • 12 Пауло Вітор (в) • 13 Жозімар • 14 Жуліо Сезар • 15 Алеман • 16 Мауро Галван • 17 Бранко • 18 Сократеш • 19 Елзо • 20 Сілас • 21 Валдо • 22 Леао (в) • Тренер: Теле Сантана
Бразилія


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Валтер_Жуніор_Казагранде&oldid=36398679