Вальтер Байссвенгер

Вальтер Байссвенгер
нім. Walter Beißwänger
Народився	29 червня 1894(1894-06-29) Stolberg Castled, Зюдгарц, Мансфельд-Зюдгарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер	25 грудня 1984(1984-12-25) (90 років) Мюнхен, ФРН
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Брати, сестри	Гуго Байссвенгер
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг) Галліполійська зірка Медаль «Ліакат» Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Вальтер Альфред Байссвенгер (нім. Walter Alfred Beißwänger; 29 червня 1894, замок Штольберг — 25 грудня 1984, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту.

Біографія

24 червня 1913 року вступив у Вюртемберзьку армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 3 січня 1939 року — консультант управління озброєнь ОКГ. З 25 вересня 1939 року — командир 195-го артилерійського полку. З 1 жовтня 1940 року — начальник відділу управління озброєнь ОКГ. З 20 травня по 25 листопада 1943 року — артилерійський командир 101, одночасно виконував обов'язки командира 221-ї дивізії охорони. 29 січня 1944 року відряджений в штаб артилерійського командира 120, 20 квітня 1944 року — в штаб групи армій «Південна Україна». 25 червня відправлений в резерв. З 11 серпня — артилерійський командир 485, одночасно виконував обов'язки командира гренадерської бригади фюрера. З 6 березня 1945 року — командувач артилерійськими частинами 1-ї парашутної армії. 8 травня взятий в полон американськими військами. 20 грудня 1946 року переданий британцям. 30 червня 1947 року звільнений.

Звання

• Фанен-юнкер (24 червня 1913)
• Фанен-юнкер-єфрейтор (10 жовтня 1913)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (4 грудня 1913)
• Фенріх (22 березня 1914)
• Лейтенант (7 серпня 1914)
• Оберлейтенант Османської армії (26 червня 1915)
• Оберлейтенант (22 березня 1918)
• Гауптман (1 квітня 1926)
• Майор (1 липня 1934)
• Оберстлейтенант (1 січня 1937)
• Оберст (1 листопада 1939)
• Генерал-майор (1 квітня 1943)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (жовтень 1914)
  • 1-го класу (24 грудня 1917)
• Золота медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг) (6 грудня 1915)
• Галліполійська зірка (Османська імперія)
• Срібна медаль «Ліакат» з шаблями (Османська імперія)
• Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест (18 серпня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (24 січня 1935)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно.
  • 1-го класу (25 років; 24 червня 1938)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (12 вересня 1939)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (4 липня 1940)
  • 1-го класу (23 травня 1941)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (20 квітня 1943)

Посилання

• Біографічні дані. [Архівовано 19 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Фотографії і нагороди. [Архівовано 19 травня 2022 у Wayback Machine.]