Вальтер Дзенга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вальтер Дзенга
Вальтер Дзенга
Вальтер Дзенга
Особисті дані
Народження 28 квітня 1960(1960-04-28) (64 роки)
  Мілан, Італія
Зріст 188 см
Вага 84 кг
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1970–1978 Італія «Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1978–1994 Італія «Інтернаціонале» 328 (-294)
1978–1979   Італія «Салернітана» 3 (-6)
1979–1980   Італія «Савона» 23 (-19)
1980–1982   Італія «Самбенедеттезе» 67 (-45)
1994–1996 Італія «Сампдорія» 41 (-43)
1996–1997 Італія «Падова» 21 (-20)
1997–1999 США «Нью-Інгленд Революшн» 47 (-73)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1984–1986 Італія Італія U-21 15 (-15)
1986–1992 Італія Італія 58 (-21)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1998–1999 США «Нью-Інгленд Революшн»
2000–2001 Італія «Брера»
2002–2003 Румунія «Націонал»
2004–2005 Румунія «Стяуа»
2005–2006 Сербія «Црвена Звезда»
2006–2007 Туреччина «Ґазіантепспор»
2007 ОАЕ «Аль-Айн»
2007 Румунія «Динамо» Бух.
2008–2009 Італія «Катанія»
2009 Італія «Палермо»
2010–2011 Саудівська Аравія «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)
2011–2013 ОАЕ «Аль-Наср» (Дубай)
2013–2015 ОАЕ «Аль-Джазіра»
2015 Італія «Сампдорія»
2015–2016 ОАЕ «Аль-Шааб»
2016 Англія «Вулвергемптон Вондерерс»
2017–2018 Італія «Кротоне»
2018–2019 Італія «Венеція»
2020 Італія «Кальярі»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Вальтер Дзенга (італ. Walter Zenga, нар. 28 квітня 1960, Мілан) — колишній італійський футболіст, воротар. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Як гравець насамперед відомий виступами за клуб «Інтернаціонале», а також національну збірну Італії.

Один з найкращих воротарів в історії світового футболу, опитуванням IFFHS займає 20 місце серед найкращих воротарів XX століття. Він двічі, у 1989 і 1991 роках, визнавався найкращим воротарем року за версією IFFHS. У 1990 році Дзенга був визнаний УЄФА найкращим голкіпером Європи, ФІФА найкращим голкіпером чемпіонату світу, на якому він встановив рекордну серію без пропущених м'ячів. Приз IFFHS, сувенірний м'яч, прикрашений діамантами, вартістю 160 млрд лір, був проданий Дзенгою на аукціоні, а отримані гроші були віддані на потреби благодійності. Дзенга — кавалер ордена за заслуги перед Італійською Республікою.

Більшу частину кар'єри провів у «Інтернаціонале», з яким став чемпіоном Італії, володарем Суперкубка Італії та дворазовим володарем Кубка УЄФА.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи клубу «Інтернаціонале».

У дорослому футболі дебютував 1978 року виступами на умовах оренди за команду клубу «Салернітана», в якій провів один сезон, взявши участь лише у 3 матчах чемпіонату.

Згодом з 1979 по 1982 рік також як орендований гравець виступав у складі команд клубів «Савона» та «Самбенедеттезе».

Вальтер Дзенга у матчі Кубка Італії проти «Брешії». 1987 рік

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу головної команди «Інтернаціонале», до складу якої приєднався 1982 року. Відіграв за «нераззуррі» наступні дванадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Інтернаціонале», був основним голкіпером команди. Відзначався надзвичайно високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного голу за матч. За цей час виборов титул чемпіона Італії, ставав володарем Суперкубка Італії з футболу, володарем Кубка УЄФА (двічі).

Протягом 1994—1997 років захищав кольори клубів «Сампдорія» та «Падова».

Завершив професійну ігрову кар'єру в американському клубі «Нью-Інгленд Революшн», за команду якого виступав протягом 1997—1999 років, у тому числі як граючий тренер.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 1984—1986 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, пропустив 15 голів.

1986 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 58 матчів, пропустивши 21 гол. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, чемпіонату Європи 1988 року у ФРН, на якому команда здобула бронзові нагороди, домашнього чемпіонату світу 1990 року, де італійці також фінішували третіми.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру 1998 року як граючий тренер, очоливши тренерський штаб клубу «Нью-Інгленд Революшн».

У подальшому очолював команди клубів «Брера» (аматори), румунських «Націонал», «Стяуа» та «Динамо» (Бухарест), сербського «Црвена Звезда», турецького «Ґазіантепспор», «Аль-Айн», «Катанія», «Палермо» та «Аль-Наср» (Ер-Ріяд).

З 2011 року очолював тренерський штаб команди «Аль-Наср» (Дубай), де провів два роки, після чого очолив іншу еміратську команду «Аль-Джазіра».

11 червня 2015 року Дзенга був призначений головним тренером клубу «Сампдорія»[1][2][3]. Контракт був підписаний на 1 рік[4]. Проте під керівництвом свого колишнього зіркового воротаря «Сампдорія» провела лише 12 ігор, в яких здобула по чотири перемоги, нічиїх і поразки. Керівництво клубу визнало такі результати незадовільними і 26 листопада 2015 року розірвало контракт із тренером.

Наприкінці того ж місяця Дзенга повернувся до ОАЕ, очоливши свою четверту команду з цієї країни — «Аль-Шааб». Утім пропрацював із нею лише декілька місяців —21 лютого 2016 року його контракт із клубом було передчасно завершено за згодою сторін.

30 липня 2016 року уклав контракт з «Вулвергемптон Вондерерс», згідно якого мав тренувати англійську команду протягом сезону 2016/17. Проте вже 25 жовтня того ж року був звільнений з позиції головного тренера клубу через незадовільні результати — під його керівництвом «вовки» здобули лише 4 перемоги у 14 іграх Чемпіоншипу і перебували на 18-й позиції у другому за силою англійському дивізіоні.

У грудні 2017 року продовжив тренерську кар'єру на батьківщині, ставши головним тренером одного з аутсайдерів Серії A «Кротоне». Залишив команду по завершенні сезону, за результатами якого вона не зберегла місце у найвищому італійському дивізіоні.

11 жовтня 2018 року почав працювати з друголіговою «Венецією», з якої був звільнений наступного березня після серії з п'яти ігор, в яких команда чотири рази програла.

У березні 2020 року очолив тренерський штаб «Кальярі». Мав тренувати сардинську команду до літа 2021 року, проте у серпні того ж 2020 року був замінений на Еусебіо Ді Франческо.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
08/10/1986 Болонья Італія Італія 2 – 0 Греція Греція товариський матч -
15/11/1986 Мілан Італія Італія 3 – 2 Швейцарія Швейцарія Відбір до ЧЄ 1988 -2
06/12/1986 Валетта Мальта Мальта 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1988 -
24/01/1987 Бергамо Італія Італія 5 – 0 Мальта Мальта Відбір до ЧЄ 1988 -
14/02/1987 Лісабон Португалія Португалія 0 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1988 -
18/04/1987 Кельн ФРН ФРН 0 – 0 Італія Італія товариський матч -
28/05/1987 Осло Норвегія Норвегія 0 – 0 Італія Італія товариський матч -
03/06/1987 Стокгольм Швеція Швеція 1 – 0 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1988 -1
10/06/1987 Цюрих Італія Італія 3 – 1 Аргентина Аргентина товариський матч -
23/09/1987 Піза Італія Італія 1 – 0 Югославія Югославія товариський матч -
17/10/1987 Берн Швейцарія Швейцарія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1988 -
14/11/1987 Неаполь Італія Італія 2 – 1 Швеція Швеція Відбір до ЧЄ 1988 -1
05/12/1987 Мілан Італія Італія 3 – 0 Португалія Португалія Відбір до ЧЄ 1988 -
20/02/1988 Барі Італія Італія 4 – 1 СРСР СРСР товариський матч -1
31/03/1988 Спліт Югославія Югославія 1 – 1 Італія Італія товариський матч -1
27/04/1988 Люксембург Люксембург Люксембург 0 – 3 Італія Італія товариський матч -
04/06/1988 Брешія Італія Італія 0 – 1 Уельс Уельс товариський матч -1
10/06/1988 Дюссельдорф ФРН ФРН 1 – 1 Італія Італія ЧЄ 1988 - 1-й етап -1
14/06/1988 Франкфурт-на-Майні Італія Італія 1 – 0 Іспанія Іспанія ЧЄ 1988 - 1-й етап -
17/06/1988 Кельн Італія Італія 2 – 0 Данія Данія ЧЄ 1988 - 1-й етап -
22/06/1988 Штутгарт СРСР СРСР 2 – 0 Італія Італія ЧЄ 1988 - півфінал -2
19/10/1988 Пескара Італія Італія 2 – 1 Норвегія Норвегія товариський матч -1
22/12/1988 Перуджа Італія Італія 2 – 0 Шотландія Шотландія товариський матч -
22/02/1989 Піза Італія Італія 1 – 0 Данія Данія товариський матч -
25/03/1989 Відень Австрія Австрія 0 – 1 Італія Італія товариський матч -
29/03/1989 Сібіу Румунія Румунія 1 – 0 Італія Італія товариський матч -1
22/04/1989 Верона Італія Італія 1 – 1 Уругвай Уругвай товариський матч -
26/04/1989 Таранто Італія Італія 4 – 0 Угорщина Угорщина товариський матч -
20/09/1989 Чезена Італія Італія 4 – 0 Болгарія Болгарія товариський матч -
14/10/1989 Болонья Італія Італія 0 – 1 Бразилія Бразилія товариський матч -1
11/11/1989 Віченца Італія Італія 1 – 0 Алжир Алжир товариський матч -
15/11/1989 Лондон Англія Англія 0 – 0 Італія Італія товариський матч -
21/12/1989 Кальярі Італія Італія 0 – 0 Аргентина Аргентина товариський матч -
21/02/1990 Роттердам Нідерланди Нідерланди 0 – 0 Італія Італія товариський матч -
31/03/1990 Базель Швейцарія Швейцарія 0 – 1 Італія Італія товариський матч -
09/06/1990 Рим Італія Італія 1 – 0 Австрія Австрія ЧС 1990 - 1-й етап -
14/06/1990 Рим Італія Італія 1 – 0 США США ЧС 1990 - 1-й етап -
19/06/1990 Рим Італія Італія 2 – 0 Чехословаччина Чехословаччина ЧС 1990 - 1-й етап -
25/06/1990 Рим Італія Італія 2 – 0 Уругвай Уругвай ЧС 1990 - 1/8 фіналу -
30/06/1990 Рим Італія Італія 1 – 0 Ірландія Ірландія ЧС 1990 - чвертьфінал -
03/07/1990 Неаполь Аргентина Аргентина 1 – 1 д.ч.
(4-3 п.п.)
Італія Італія ЧС 1990 - півфінал -1
07/07/1990 Барі Італія Італія 2 – 1 Англія Англія ЧС 1990 - матч за 3 місце -1 3-є місце
26/09/1990 Палермо Італія Італія 1 – 0 Нідерланди Нідерланди товариський матч -
17/10/1990 Будапешт Угорщина Угорщина 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1992 -1
03/11/1990 Рим Італія Італія 0 – 0 СРСР СРСР Відбір до ЧЄ 1992 -
22/12/1990 Лімасол Кіпр Кіпр 0 – 4 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1992 -
13/02/1991 Терні Італія Італія 0 – 0 Бельгія Бельгія товариський матч -
01/05/1991 Салерно Італія Італія 3 – 1 Угорщина Угорщина Відбір до ЧЄ 1992 -1
05/06/1991 Осло Норвегія Норвегія 2 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1992 -2
12/06/1991 Мальме Італія Італія 2 – 0 д.ч. Данія Данія Scania Cup -
16/06/1991 Стокгольм Італія Італія 1 – 1 д.ч.
(3-2 п.п.)
СРСР СРСР Scania Cup -1
25/09/1991 Софія Болгарія Болгарія 2 – 1 Італія Італія товариський матч -1
12/10/1991 Москва СРСР СРСР 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1992 -
21/12/1991 Фоджа Італія Італія 2 – 0 Кіпр Кіпр Відбір до ЧЄ 1992 -
19/02/1992 Чезена Італія Італія 4 – 0 Сан-Марино Сан-Марино товариський матч -
25/03/1992 Турин Італія Італія 1 – 0 Німеччина Німеччина товариський матч -
31/05/1992 Нью-Гейвен Італія Італія 0 – 0 Португалія Португалія USA Cup -
04/06/1992 Бостон Італія Італія 2 – 0 Ірландія Ірландія USA Cup -
Усього Матчів (31 місце) 58 Голів -21

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Інтернаціонале»: 1988-89
«Інтернаціонале»: 1989
«Інтернаціонале»: 1990-91, 1993-94

Як тренера[ред. | ред. код]

«Стяуа»: 2004-05
«Црвена Звезда»: 2005-06
«Црвена Звезда»: 2005-06

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Сампдорія" підтвердила, що Дзенга стане головним тренером команди. Чемпіонат.com. 4.06.2015. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015.
  2. Sampdoria, è ufficiale: Zenga per il post Mihajlovic. Ferrero apre a Cassano: "Vediamo..." (італ.). la Repubblica. 11.06.2015. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015.
  3. La carriera di mister Zenga, una vita da vincente giramondo (італ.). Sito ufficiale-UC Sampdoria. 3.06.2015. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015.
  4. Zenga torna a casa: "Grazie presidente. La Sampdoria è un punto d arrivo" (італ.). Sito ufficiale-UC Sampdoria. 12.06.2015. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]