Вальтер Ціммерманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Ціммерманн
нім. Walter Zimmermann
Народився 1 жовтня 1897(1897-10-01)
Майсен
Помер 25 березня 1995(1995-03-25) (97 років)
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Військове звання Штандартенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Орден Корони короля Звоніміра
Орден Корони короля Звоніміра
Залізний хрест 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Вальтер Ціммерманн (нім. Walter Zimmermann; 1 жовтня 1897, Майсен — 25 березня 1995) — німецький офіцер, штандартенфюрер СС.

Біографія[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни. Після війни вивчав інженерну справу. Ціммерманн вільно володів англійською, французькою, нідерландською, італійською і чеською мовами. 1 серпня 1932 року вступив в НСДАП (квиток № 1 378 990), 3 січня 1933 року — в СС (посвідчення № 59 684). З січня 1933 року служив в штандарті СС в Дрездені, з листопада 1935 року — в інженерному штурмбанні частин посилення СС, з жовтня 1937 року — в 5-ї інспекції управлінської групи «С» Головного оперативного управління СС, з грудня 1937 року — в Генштабі Головного оперативного управління СС. З 20 січня 1941 року — командир запасного інженерного батальйону СС в Дрездені, з квітня 1942 року — гірського інженерного батальйону СС 7-ї добровольчої гірської дивізії СС «Принц Ойген». З липня 1943 року — керівник інженерних частин 5-го гірського корпусу СС. У вересні 1944 року відправлений в офіцерський резерв військ СС. З 31 жовтня 1944 року — навчальний керівник дивізії військ СС «Шарлемань». З лютого 1945 року — командир резервного батальйону своєї дивізії, з 25 квітня — командир дивізії. Учасник битви за Берлін. Потрапив в радянський полон, в 1955 році звільнений.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Robert Forbes: For Europe — the French volunteers of the Waffen-SS. Helion & Company (2006), Seite 173