Вал Чингісхана
| Вал Чингісхана | |
|---|---|
|
| |
| 49°36′54″ пн. ш. 117°08′52″ сх. д. / 49.61500000002777711° пн. ш. 117.147777800028° сх. д.Координати: 49°36′54″ пн. ш. 117°08′52″ сх. д. / 49.61500000002777711° пн. ш. 117.147777800028° сх. д. | |
| Країна |
 Монголія і  Росія |
| Тип | лінія оборони |
  Вал Чингісхана Вал Чингісхана (Монголія)  Вал Чингісхана Вал Чингісхана (Росія) | |
 | |
Вал Чингісхана (монг. Чингис хааны далан) — пам'ятка археології, давня фортифікаційна споруда, що складається з вала, рову і системи городищ, що простягнулося на 700 км по територіях Монголії, Росії та Китаю . Сучасна висота валу становить до 1,5 метрів, ширина — до 15 метрів. З північного боку збереглися сліди рову, що вказує на напрям лінії оборони. Територією Росії проходить в районі селища Забайкальськ, рудника Абагайтуй і села Кайластуй. Вал пов'язує 9 городищ, які розташовані на відстані 15 — 30 км. На китайській стороні вал прямує паралельно річці Аргунь. Вал був споруджений за кілька століть до життя Чингісхана.
Вивчення вала[ред. | ред. код]
В 1735 описаний Герхардом Міллером, який визначив його як кордон між різними народами. Міллер відзначав, що тунгуси та монголи називають його Керім (так само вони називали Китайську стіну та інші укріплення). В 1864 році Петро Кропоткін, прямуючі від Старо-Цурухайтуйского варти через територію Маньчжурії до Благовєщенська, дав опис вала і провів розкопки в Ханкулато-Хото на території так званого «Чингіз-ханова городища». Надалі багато російських мандрівників відвідували вал і супутні йому містечка. В 1915 році вал на ділянці від гирла річки Ган до села Олочі на річці Аргунь оглянув Сергій Широкогоров і його супутники. Вони наголошували на тому, що місцеве населення пов'язує вал з ім'ям засновника Монгольської імперії або з ім'ям відомого князя Гантімурова, а черепиця, кам'яні плити і статуї з містечка за 6 км від гирла річки Ган використані для прикраси церкви в селі Новий Цурухайтуй. У другій половині 1920-х років вал вивчався Володимиром Кормазовим, в 1930-х роках — Володимиром Поносовим, який вперше визначив вал як прикордонний рубіж епохи киданів (імперія Ляо). З 1970-х років маньчжурська ділянку вала з городищами вивчається китайськими дослідниками. Зіставляючи археологічні дані з відомостями історичних джерел, вони прийшли до висновку, що створення фортифікаційних споруд пов'язано з обороною північно-західних меж імперії киданів від нападів племен угу, юйцзюе, шивей та північних цзубу. Необхідність в цьому назріла за часів правління імператорів Шен-цзун та Сін-цзун. В 1994 році охоронні розкопки вала в районі смт Забайкальськ проводили читинські археологи.
Література[ред. | ред. код]
- Чичагов В. П. Новые данные о возрасте «Вала Чингиз-хана» в северо-восточной части Монголии : [рос.].
- Миллер Г. Ф. О древних памятниках в уездах Селенгинском и Нерчинском. — Изв. РАН. Сер. География., 1995. — (№ 1).
- Алкин С. В. История изучения и современные представления о времени сооружения «Вала Чингиз-хана» // История Сибири. — М., 1999. — Т. 1.
- Широкогоровские чтения (проблемы антропологии и этнологии). — Владивосток, 2001.
Посилання[ред. | ред. код]
- Алкин С.В. Вал Чингисхана (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 2 листопада 2011.
- Michael Wines[en] Zabaikalsk Journal; Behold! The Lost Great Wall. Don’t Trip Over It. [Архівовано 7 січня 2018 у Wayback Machine.] New York Times September 21, 2001 (англ.)
- Astronaut Photography of Earth. Wall of Genghis Khan [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ted Thornhill New section of Great Wall of China discovered by British researcher. [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)