Вангіон і Сідон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вангіон і Сідон
Народився невідомо
Помер I ст. н.е.
Титул королі квадів і маркоманів
Попередник Ванній

Вангіон і Сідон (I ст. н. е.) — правителі державного утворення квадів і маркоманів.

Територія квадів у 1 ст. н.е. згідно Таціта

Життєпис[ред. | ред. код]

Були небожами Ваннія, володаря потужної держави германців, — синами його сестри. Скориставшись невдоволенням правлінням вуйка та за підтримки гермундурів й лугіїв 50 або 51 року здійняли повстання проти Ваннія. Той зрештою зазнав поразки й втік до римської провінції Паннонія. Брати нагородили союзників, після чого розділили державу Ваннія: Вангіон отримав владу над придунайськими маркоманами, а Сідон — квадами.

Брати продовжили зовнішній курс попередника на збереження мирних стосунків з Римською імперією. Це зрештою викликало невдоволення частини знаті, що розраховували пограбувати римські провінції. Втім Вангіону і Сідону деякий час вдавалося тривати кермо влади. Остання згадка про Вангіона належить до 60 року. Сідон згадується у 69 році як прихильник претендента на трон Веспасіана. Подальша доля невідома.

Джерела[ред. | ред. код]

  • TACITUS, Cornelius. The Annals: The Reigns of Tiberius, Claudius, and Nero. Oxford: Oxford University Press, 12.06.2008