Ванчура Роман Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роман Ванчура
Загальна інформація
Народження 25 лютого 1934(1934-02-25) (90 років)
Сороцьке
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
 ОУНР
Війни / битви Друга Світова війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Роман Миколайович Ванчура (нар. 25 лютого 1934) — український військовик та громадський діяч, вояк Української повстанської армії[1], учасник бойових дій у Другій світовій війні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Роман Ванчура народився 25 лютого 1934 року село Сороцьке Теребовлянського району Тернопільської області.

Вояк Української повстанської армії, учасник бойових дій у Другій світовій війні.Реабілітований.

Після проголошення незалежності України у 1991 році — очолює громадську організацію «Тернопільська обласна управа всеукраїнського братства ОУН-УПА ім. генерала Романа Шухевича — Тараса Чупринки „Лисоня“». Також виступає головою тернопільської обласної організації Всеукраїнського братства ОУН-УПА "Лисоня".

Нині мешкає у Тернополі.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Подяка Тернопільської облдержадміністрації[1]
  • Ювілейна медаль Тернопільської обласної ради з нагоди 75-річчя створення УПА (2017)[2]
  • Орден «За заслуги» III ступеня (2018) за значний особистий внесок у національне відродження та побудову Української держави, активну участь у національно-визвольному русі, багаторічну плідну громадську діяльність та з нагоди 100-річчя проголошення Західноукраїнської Народної Республіки[3]
  • Довічна державна іменна стипендія громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Тернопільська обласна державна адміністрація - Новини. www.oda.te.gov.ua. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
  2. Інтрига дня: чи проголосують тернопільські депутати за відставку Луценка? (фото, відео) – Терен. teren.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №351/2018 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №291/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.