Ваншельбойм Ерік Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ваншельбойм Ерік Віталійович
Громадянство  Україна
Місце проживання Аліканте, Іспанія
Дата народження 15 липня 2001(2001-07-15) (22 роки)
Місце народження Сараєво, Боснія и Герцеговина
Зріст 187 см
Вага 82 кг
Тренер Руне Томсен
Інші парні турніри

Ерік Ваншельбойм (дата народження: 15 липня 2001 року, Сараєво, Боснія і Герцеговина) — професійний тенісист, який представляє Україну[1], але веде спортивну кар'єру за кордоном, тренується в Аліканте (Іспанія) спільно з головним тренером — Руне Томсен (Данія). Станом на вересень 2019 року він обіймає 15-те місце в неофіційному світовому рейтингу ATP серед тих, хто народився в або після 2001 року[2] ATP Singles ranking — 699[2].

Біографія[ред. | ред. код]

2019-2021

  • У січні 2021 року став переможцем турніру ITF, який проходив в Монастирі (Туніс). У фіналі турніру Ерік обіграв «третю ракетку» Тунісу Скандера Мансурі - 3: 6, 6: 4, 6: 3 [3].
  • У вересні Ерік був запрошений грати за збірну України на Кубку Девіса проти Угорщини.
  • Зіграв 10 турнірів в серії PRO (одна перемога, 3 чвертьфіналу, 2 півфінали) та піднявся з початку року з 1472-го на 705-тe місце у світовому рейтингу ATP[2].
  • Ерік зіграв на всіх чотирьох турнірах серії Великого шолома серед юніорів. Пройшов у другий раунд в Ролан Гаррос і Вімблдоні. Дійшов до ½ фіналу в Ролан Гаррос в парному розряді[4].
  • Виграв турнір першої категорії в Казані, Росія — неофіційний чемпіонат СНД на твердому покритті.
  • Закінчив грати серед юніорів на початку року з рейтингом #35 в світі (березень, 2019).
  • У січні виграв перший турнір року серед професіоналів в Аннінг (Китай). Став першим у світі 17-річним тенісистом, який виграв професійний турнір з другої спроби[5].

2018—2017 

  • Зіграв у зимових і літніх чемпіонатах Європи за юніорську збірну України.
  • Переїхав в Аліканте (Іспанія).
  • Виграв перші 8 трофеїв в ITF серед юніорів.
  • У жовтні 2018 зіграв на своєму першому професійному турнірі в Анталії (Туреччина). Пройшов через 3 тури кваліфікації і дійшов до ¼ фіналу в основній сітці, набравши свої перші очки до заліку АТР рейтингу[2].
  • Підписав контракти з Bidi Badu [Архівовано 2 липня 2019 у Wayback Machine.] i Yonex.

2016—2015 

  • Завершив участь у турнірах Tennis Europe з рейтингом #3 в Європі.
  • Підняв свої позиції в рейтингу ITF серед юніорів[1].

2014—2013

  • Почав отримувати перші трофеї в Tennis Europe і зіграв перші матчі в ITF серед юніорів[1].

2012—2011

  • Підняв свої позиції до №2 у національному рейтингу U-12 і почав грати у турнірах Tennis Europe.

2010—2009

  • У віці неповних 9 років почав грати у данських турнірах U-12 і швидко піднявся у данському національному рейтингу.
  • Виграв кілька турнірів у ближньому зарубіжжі.
  • У 2010-му році зіграв у двох найбільших світових турнірах U-10: в Smrikva Bowl (Хорватія) і Little Mo (США). У Хорватії Ерік програв у другому раунді, а у Флориді — дійшов до фіналу в одиночному розряді і виграв в парному і змішаному парному розрядах.
  • У віці неповних 10 років отримав своє перше спонсорство від бренду Prince.

2008—2006 

  • Повернувся у Данію.
  • У віці 7 років почав займатися тенісом.

2006—2005 

  • Проживав у США.
  • Почав успішно займатися тхеквондо.

2005—2001 

Сім'я[ред. | ред. код]

Ерік з родини дипломатів, які проживають за кордоном з 1997-го року. Його батьки обидва з України. Батько Еріка, Віталій Ваншельбойм — працює з 2006-го року на посаді помічника генерального секретаря ООН. Народився Ерік в Сараєво, а коли йому було кілька місяців, сім'я переїхала в Данію по роботі батька. Більшу частину свого життя він прожив в Копенгагені (Данія) і тільки в 16 років переїхав разом із тренером в Іспанію, де наразі і тренується (Аліканте). У Еріка є старший брат Ален (1994) і молодший брат Еміль (2011). За свої 18 років Ерік відвідав багато країн, що допомогло йому вивчити відразу кілька мов.

Ключові події[ред. | ред. код]

  • У жовтні 2018 року Ерік став професіоналом завдяки турніру в Анталії (Туреччина). У своєму першому турнірі він виграв три матчі у кваліфікації, а потім пройшов весь шлях до чвертьфіналу. У своєму першому матчі основної сітки Ерік переміг австралійця Кріса О'Коннелла, який зараз входить в топ-200 ATP.[2]
  • У січні 2019, на своєму другому турнірі, який він зіграв в Аннінге (Китай), Еріку вдалося виграти трофей, хоча він був допущений до турніру тільки як виняток через свій високий рейтинг серед юніорів.
  • У лютому 2019 року Ерік виграв турнір 1-ї категорії ITF серед юніорів у Казані (Росія), який вважається неофіційним чемпіонатом СНД на твердому покритті[1]. Перемога в Казані була, мабуть, його кращим досягненням серед юніорів.
  • Грав у великому міжнародному турнірі U-10 у Флориді, США, в Академії Боллетьері і посів друге місце в одиночному розряді, а також виграв парні і змішані парні розряди.
  • У 2019 Ерік грав у всіх чотирьох турнірах Великого шолома (Відкритий чемпіонат Австралії, Роллан Гаррос, Вімблдон і Відкритий чемпіонат США). У Роллан Гаррос і Вімблдоні він пробився до другого раунду в одиночному розряді, а в Роллан Гаррос він також вийшов до півфіналу в парному розряді.
  • У 2019 Ерік був обраний капітаном, Андрієм Медведєвим, для гри у складі української збірної в рамках турніру, «Кубок Девіса», разом із трьома іншими досвідченими гравцями у віці від 32 до 33 років. Ерік мав пропозиції від інших збірних, але виявив бажання грати за Україну[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д ift tennis. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
  2. а б в г д ATP. Архів оригіналу за 5 квітня 2019.
  3. Украинский теннисист Эрик Ваншельбойм победил в финале международного турнира. tk.media. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.(рос.)
  4. Telegraf. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019.
  5. Euro.com.ua.

Заслання[ред. | ред. код]