Варвинське збройне повстання
Варвинське збройне повстання — антифашистський виступ під час Великої Вітчизняної війни у Варвинському районі Чернігівської області Української РСР. Тривало з 27 лютого[1][2] по 1 березня 1943 року, здійснено місцевою підпільною організацією на чолі з I. Кисляком та I. Здоровцем.
Приводом для повстання стало прибуття в селище Варва загону карателів для розправи з місцевими партизанами і підпільниками, у тому числі групою антифашистів, заарештованих напередодні. Щоб випередити карателів і врятувати своїх товаришів, було вирішено підняти збройне повстання. Для підготовки і керівництва ним створений штаб. В ніч з 26 на 27 лютого 1943 року за наказом штабу учасники підпілля, які служили в місцевій поліції, роззброїли і заарештували начальника поліції і його підлеглих, випустили з тюремних камер заарештованих антифашистів. Розділившись на три бойові групи, повстанці атакували приміщення німецької польової жандармерії та прибулий загін есесівців.
До ранку 27 лютого 1943 року повсталі заволоділи становищем в райцентрі. Для керівництва повстанням, організацією і діями партизанського загону був утворений штаб у складі - Здоровець І.П., Кисляк І.Р., Кривуца П.І., Громницький Г.О., Мурий В.Г. Керівництво штабом було доручено Здоровцю І.П. Уповноважені повстанського штабу створювали збройні групи в навколишніх селах Озеряни, Брагинці, Мармизівка, Богдани, Остапівці та ін.
Вже на кінець першого дня повстання в районі було знищено 54 карателя і поліцая. Вживалися першочергові заходи для організації оборони Варви. На ранок 28 лютого до Варви на автомашинах прибула велика група карателів, які повели наступ на повстанців — і ті з боєм почали відступили. Увірвавшись в райцентр, гітлерівці вчинили розправу над населенням, яке не встигло втекти. На місці розстрілювали тих, хто потрапив на очі, закидали гранатами будинки. За інформацією «Енциклопедії історії України», всього було зруйновано близько 100 приміщень, близько 70 чоловік було спалено живцем в одному з будинків.
1 березня[2] повстанці повністю залишили Варву та сформували партизанський загін чисельністю до 300 чоловік, який маневрував по території Варвинського та Срібнянського районів Чернігівщини та Лохвицького району Полтавщини. У загоні було утворено п’ять бойових взводів по 30–35 ч. Командирами взводів були призначені Приходько, Тарануха Г.Ю., Мудрий В.Г., Суглоба О., Корнєв Ж., групу розвідки очолював Громницький Г.О. і Фурса Г.Я., постачання і господарську частину – Холод І.М., медичну службу очолював лікар Надуєв. Проведення партійної роботи було доручено Кисляк І.Р. і Іваненко Л.П. Комсомольську роботу та роботу серед молоді – Кривуці В.І. і Фурсі Ю.Г. Керівництво загоном здійснював штаб на чолі Здоровцем І.П.
На боротьбу з ним німецьке командування кинуло до 2300 осіб (гітлерівців і поліцаїв). Партизанський загін був змушений розділитися на групи по 7-15 бійців, які розосередилися в лісах. Трохи пізніше вони знову влилися в один загін, який продовжував боротьбу проти гітлерівців аж до їхнього вигнання з району.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Smoliĭ, V. A.; Смолій, В. А.; Instytut istoriï Ukraïny; "Naukova dumka"; Інститут історії України; "Наукова думка" (2003-2019). Ent︠s︡yklopedii︠a︡ istoriï Ukraïny. Kyïv. с. Коваль М.В. ВАРВИНСЬКЕ ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ 1943 Р. ISBN 966-00-0632-2. OCLC 56112443. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ а б Партизанська слава. Чернігівська область [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.] Упорядники: О.Б. Коваленко, О.В. Лисенко, І.М. Цимбаленко; довідкові матеріали: Т.А. Афанасьєва, Т.В. Донченко, О.М. Сидоренко, І.К. Чаус. – Чернігів: Десна Поліграф, 2011. УДК 94(477.51) «1941/1943» ББК 63.3(4УКР-4ЧЕР)624.2,5 П18
Джерела[ред. | ред. код]
- М. В. Коваль. ВАРВИНСЬКЕ ЗБРОЙНЄ ПОВСТАННЯ 1943 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 688. — ISBN 966-00-0734-5.
- Звіт секретаря Варвинської селищної ради про підготовку і проведення збройного повстання 26 лютого 1943 року) / Держархів Чернігівської області ф. П–139, оп.1, спр.34, арк.49 – 58. Копія. Машинопис [1]
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвою:0не вказано текст