Варченко Ольга Олександрівна
| Варченко Ольга Олександрівна | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| з 27 листопада 2017 року | ||
| Народження: |
2 листопада 1981 (42 роки) Кіровоград, Українська РСР, СРСР | |
| Країна: | Україна | |
| Освіта: | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого | |
Варченко Ольга Олександрівна (2 листопада 1981, Кіровоград, нині Кропивницький) — перший заступник директора ДБР[1].
Освіта[ред. | ред. код]
- 1997 — закінчила Кіровоградський кібернетично-технічний коледж.
- 2002 — закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого (спеціальність «Правознавство»).
Життєпис[ред. | ред. код]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. |
- лютий 2002 — липень 2009 — помічник, старший помічник прокурора Дарницького району міста Києва.
- липень 2009 — грудень 2009 — старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури міста Києва.
- грудень 2009 — січень 2011 — заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури міста Києва.
- січень 2011 — липень 2012 — заступник начальника управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією — начальник відділу з нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури міста Києва.
- липень 2012 — грудень 2012 — начальник організаційно-методичного відділу слідчого управління прокуратури міста Києва.
- грудень 2012 — жовтень 2013 — начальник відділу здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих слідчого управління прокуратурі міста Києва.
- жовтень 2013 — серпень 2014 — заступник начальника слідчого управління прокуратури міста Києва.
- серпень 2014 — жовтень 2014 — прокурор прокуратури Деснянського району Києва.
- жовтень 2014 — листопад 2014 — заступник начальника управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією — начальник відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Київської області.
- листопад 2014 — вересень 2015 — начальник управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Київської області.
- вересень 2015 — лютий 2016 — начальник управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Київської області, виконувач обов'язків начальника управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Київської області.
- лютий 2016 — червень 2016 — начальник управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності Генеральної прокуратури України.
- червень 2016 — листопад 2017 — начальник управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України.
- 27 листопада 2017 року призначена на посаду першого заступника Директора Державного бюро розслідувань[2][3][4].
Робота у Генеральній прокуратурі[ред. | ред. код]
Управління процесуального керівництва, підтримки державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України під головуванням Ольги Варченко відзначилося розслідуванням низки гучних кейсів.
Зокрема, 2017 року було розкрито справу бухгалтерів Національної поліції[5], які привласнили понад 6 мільйонів гривень державних коштів. Гроші призначались для виплати заробітної плати та матеріального забезпечення особовому складу ГУ Нацполіції в Київській області. Зловмисники внесли до офіційної електронної бази відомості про нібито працевлаштування 19 осіб на посади атестованих працівників Головного управління НПУ в Київській області. Для виплати їм заробітної плати в одному з банків на підставі підроблених документів на імена цих неіснуючих працівників було відкрито рахунки, на кожен з яких протягом 2012—2016 років було нараховано по 300 тисяч гривень заробітної плати. Надалі гроші знімалися готівкою через банкомати.
Того ж таки 2017 року Ольга Варченко повідомила[6] про затримання прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 за підозрою у збуті наркотиків. При цьому прокурор відповідав за підтримання державного обвинувачення у провадженнях, пов'язаних із торгівлею наркотиками, і сам вживав амфетамін.
У 2016 році слідчі Управління процесуального керівництва, підтримки державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України висунули звинувачення[7] в отриманні хабаря Ігорю Петрику — судді Київського апеляційного адміністративного суду. 5 тисяч доларів суддя отримав за ухвалення рішення на користь третьої особи.
Діяльність на посаді першого заступника директора ДБР[ред. | ред. код]
На посаді першого заступника директора Державного бюро розслідувань станом на серпень 2019 року Ольга Варченко відзначилась розслідуванням низки гучних справ.
У серпні 2019 року вона повідомила про досудове розслідування[8] у справі банку «Фінанси та Кредит» депутата Костянтина Жеваго. Зокрема, 5 серпня було оголошено про підозру кільком топ-менеджерам банку. 27 вересня 2019 року Варченко повідомила про вручення підозри екс-народному депутату Жеваго заочно.
8 липня Ольга Варченко заявила про розкриття банди «чорних ріелторів»[9], учасниками якої були нині вже колишній суддя Солом'янского районного суду Києва, приватний нотаріус та кілька адвокатів. Станом на вересень 2019 року досудове розслідування у цій справі триває.
У липні 2019 року Ольга Варченко повідомила про затримання банди перевертнів у погонах[10], членами якої були колишні та діючі співробітники Служби безпеки України, зокрема — полковник, начальник одонго з відділів ГУ СБУ в м. Києві та Київській області, до функціональних обов'язків якого входила боротьба з організованою злочинністю. Під час досудового розслідування затримали 14 осіб, серед яких також були два діючих і один колишній співробітники поліції. Досудове розслідування завершили, а справу та обвинувальні акти направили до суду.
Ольга Варченко ініціювала повернення до процесу створення міжвідомчої інструкції з моніторингу та протидії катуванням та тортурам. Вона заявила, що документ визначає механізм взаємодії всіх правоохоронних органів, закладів МОЗ, омбудсмена, представників суддівського та адвокатського самоврядування та інших державних органів з метою протидії тортурам.
16 серпня 2019 року Варченко заявила про відкриття кримінального провадження[11] у справі вбивства ветерана АТО та громадського активіста Віталія Олешка з позивним «Сармат». Зокрема, вона заявила, що ДБР перевірятиме причетність до злочину співробітників Нацполіції у Запорізькій області, які, за попередньою версією слідства, знали про підготовку вбивства, проте приховали цей факт.
23 серпня 2019 року Ольга Варченко повідомила про вручення підозри[12] вже колишньому начальнику Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Віталію Глуховері. Раніше екс-посадовець опинився у центрі скандалу через те, що незаконно дав команду бійцям спецпідрозділу «КОРД» затримати місцевих патрульних, які зупинили авто помічника Глуховері за порушення ПДР.
У жовтні 2019 року Ольга Варченко — одна з найвпливовіших жінок України за версією журналу «Фокус»[13].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль «За працю і звитягу»[14].
- Почесне звання «Заслужений юрист України»[15].
- Подяка Генерального прокурора України.
- Нагрудний знак «За сумлінну службу в органах прокуратури».
Сім'я[ред. | ред. код]
Виховує сина.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідкова сторінка на сайті ДБР. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Дирекція ДБР: комісія обрала першого заступника. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Ольга Варченко: У Державному Бюро Розслідувань ми маємо не навчатись, а використовувати свій досвід і знання на повну. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Перший заступник директора ДБР Ольга Варченко: ДБР буде безпосередньо збирати інформацію про тортури. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Обшуки в Нацполіції Київської області: чиновники привласнили понад 6 мильйонів гривень. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Затриманий прокурор вживав амфетамін, розкладаючи доріжки на папках із зібраними матеріалами розслідувань, — співробітник ГПУ Варченко. Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Справа на суддю-хабарника Петрика вже у суді. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Схема на мільярд. Що шукають у банку Костянтина Жеваго детективи ДБР. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Розігрували цілий спектакль: у Києві суддя, адвокати й нотаріус «віджимали» чужі квартири. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Бандою «перевертнів у погонах» керували з Росії. Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Вбивство Сармата: ДБР відкрило справу проти поліцейських. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ ДБР повідомило про підозру ексначальнику поліції Дніпропетровської області Глуховері. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Лідери та рульові. 100 найбільш впливових жінок. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Комісія обрала двох замів директора Держбюро розслідувань Труби. Архів оригіналу за 29 листопада 2017. Процитовано 25 жовтня 2019.