Варшавчик Марко Якимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Варшавчик Марко Якимович
Народився 17 грудня 1918(1918-12-17)
м. Сміла Київської губернії, тепер Черкаської області
Помер 27 травня 2001(2001-05-27) (82 роки)
Київ
Діяльність історик
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь історія
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада професор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди Орден Червоної Зірки

Марко Якимович Варшавчик (*17 грудня 1918(19181217), м. Сміла Київської губернії, тепер Черкаської області — †27 травня 2001, Київ) — український історик, архівіст, джерелознавець, доктор історичних наук, професор.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1941).

Учасник Другої світової війни.

У 1946—1952 працював в Центральному державному історичному архіві УРСР у м. Києві на посадах вченого секретаря, начальника науково-видавничого відділу.

У Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка: 1947—1952 викладав за сумісництвом на кафедрі архівознавства і допоміжних історичних дисциплін історичного факультету, з 1957 доцент Інституту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при Київському університеті, 1991—1999 професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету. Читав лекційні курси з архівознавства, теоретичного джерелознавства, методології та логіки історичних досліджень.

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Сфера наукових інтересів: джерелознавство, дослідження проблем методології історичної науки.

Докторська дисертація "Основы источниковедения истории СССР" (1970).

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Источниковедение истории КПСС. — М., 1973; 2-е изд., М.,1989.
  • О научных основах изучения истории КПСС. — М., 1979 (в соавт.).
  • О структуре источниковедческой критики // Источниковедение отечественной истории за 1979 г. — М., 1980.
  • Историко-партийное источниковедение: Теория, методология, методика. — К., 1984.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]