Василенко Гаврило Тарасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаврило Тарасович Василенко
Народження 23 жовтня 1910(1910-10-23)
с.Аули, Єкатеринславської губернії Російської імперії
Смерть 3 червня 2004(2004-06-03) (93 роки)
Москва, СРСР
Поховання Востряковський цвинтар
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 19321966
Партія КПРС
Звання  Генерал-лейтенант
Командування 32nd Guards Rifle Divisiond, Q4030937? і 4-а армія
Війни / битви Вторгнення СРСР до Польщі
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Гаврило Тарасович Василенко (нар. 23 жовтня 1910(19101023) — 3 червня 2004) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1940). Генерал-лейтенант (1963).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 23 жовтня 1910 року в селі Аули (нині селище міського типу в Криничанському районі Дніпропетровській області України) у селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів, працював трактористом, механіком МТС, слюсарем на заводі імені Дзержинського, інструктором по військовій роботі Дніпродзержинського міськкому комсомолу.

З 1932 року у РСЧА. Закінчив Білоруську об'єднану військову школу у 1935 році.

Брав участь вторгненні СРСР до Польщі та у радянсько-фінській війні 1939-40 років. В березні 1940 року батальйон 101-го стрілецького полку (4-а стрілецька дивізія, 13-а армія, Північно-Західний фронт) під командуванням старшого лейтенанта Василенка прорвав оборону противника на річці Вуокса (північн.-східн. Населеного пункту Мялькгьоля) захопив 4 села. Був важко поранений в бою. 7 квітня 1940 року Гаврилу Тарасовичу Василенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

В 1941 році закінчив 2 курси Військової академії імені Фрунзе. Того ж року призначений командиром 2-ї маневреної повітрянодесантної бригади Західного фронту.

У серпні 1942 бригаду Василенка, перетворено в 6-у гвардійську стрілецьку, і включено до складу 10-го гвардійського стрілецького корпусу (Закавказький фронт), де вона брала участь в боях на Північному Кавказі. У листопаді 1942 р під селищем Гізель в районі м Орджонікідзе підполковник Василенко Г. Т.був поранений і повернувся в стрій в січні 1943 року.

7 травня 1943 полковник Василенко був призначений на посаду командира 32-ї гвардійської стрілецької дивізії, що відзначилася під час прориву «Блакитної лінії» на річці Кубань в Краснодарському краї в 1943 році.

Після однієї з невдалих операцій під Керчю в січні 1944 р Василенко був знятий з посади. 2 березня 1944 полковник Василенко був призначений на посаду командира 339-ї стрілецької дивізії, яка брала участь у визволенні Керчі, Феодосії, Судака, Алушти, Ялти і Севастополя. За відзнаку в боях при визволенні Кубані і Таманського півострова дивізія була нагороджена орденом Червоного Прапора і отримала почесне найменування «Таманська».

Після звільнення Криму у вересні 1944 р дивізія була перекинута в 33 армію 1-го Білоруського Фронту, брала участь у форсуванні Вісли і звільнення Польщі, а також в боях на річках Варта і Одер. Дивізія Василенко першої форсувала річку Одер, а також захопила залізничний міст і плацдарм на лівому березі.

20 квітня 1945 року Гаврилу Тарасовичу Василенко було присвоєно звання «генерал-майор». З квітня по травень 1945 дивізія, у складі 33-ї армії, поряд з іншими арміями, наступала на південну околицю Берліна. Дивізія була нагороджена ордена Суворова 2 ступеня і удостоєна почесного найменування Бранденбурзька. Перемогу генерал майор Василенко зустрів на річці Ельба 8 травня 1945 року.

З липня 1945 р Василенко — заступник командира 4-го гв. стрілецького корпусу в Групі радянських військ у Німеччині. З жовтня 1945 року — командир 47 гв. стрілецької та 19 механізованої дивізії. З травня 1946 р — старший викладач тактики на Вищих стрілецько-тактичних курсах удосконалення командного складу піхоти «Постріл». З листопада 1948 по жовтень 1951 року — командир 13 гв. вдд (м. Свободний Амурської області).

У 1952 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій Військовій академії Генерального штабу імені Ворошилова. З листопада 1958 рік служив заступником командира 28 гв. стрілецького корпусу 8 гв. армії Групи радянських військ у Німеччині. З травня 1956 року — помічник командувача, начальник відділу бойової підготовки 4 загальновійськової армії Закавказького військового округу. З січня 1959 року — заступник командувача Північною групою військ по тилу — начальник тилу Північної групи військ, Польща.

22 лютого 1963 року Г. Т. Василенку присвоєно звання генерал-лейтенант.

У жовтні 1967 року генерал-лейтенант Гавриїл Тарасович Василенко вийшов у відставку. Жив у Москві. Помер 3 червня 2004 року. Похований на Востряковському кладовищі в Москві.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. — С.241. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Василенко Гаврило Тарасович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Біографія на сайті присвяченому бійцям і командирам 2-й маневреної повітряно-десантної бригади [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)