Ватченко Горпина Федосіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ватченко Горпина Федосіївна
Народилася 6 липня 1923(1923-07-06)
Катеринослав, Українська СРР, СРСР
Померла 9 листопада 2004(2004-11-09) (81 рік)
Дніпропетровськ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність історикиня
Alma mater Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією (1948)
Заклад Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького
Посада директор музеюd
Нагороди
Заслужений працівник культури УРСР Національна премія України імені Тараса Шевченка

Горпи́на Федо́сіївна Ва́тченко (6 липня 1923, Дніпропетровськ — 9 листопада 2004, Дніпропетровськ) — український історик. 1980 — заслужений працівник культури УРСР — 1980.

Життєпис[ред. | ред. код]

1948 року закінчила історичний факультет Дніпропетровського університету; з того ж року — науковий працівник Дніпропетровського історичного музею, в 1963—1983 p.р.— його директор.

В 1970 роках підтримала разом з колективом Дніпропетровського історичного музею ідею вчителів-словесників Володимира Омеляновичв Сандрикова і Євгена Яновича Біржака про створення музею «Літературне Придніпров'я».

Відстояла віднайдений школярами літом 1973 року Керносівський ідол — його вже хотіли зберігати в Ермітажі, можливо, що в цьому їй допоміг брат, Олексій Ватченко, член ЦК КПРС.

У 1960—1970 роках були спроби перевидати твори Яворницького у 4-5 томах, Горпина Феодсіївна попросила брата «пробити» цю справу. Після обіцянки допомогти музейники залучили київських та дніпропетровських науковців до роботи. Однак, коли праці з новими коментарями та поясненнями були готові до друку до друку, Ватченко відмовив сестрі — він міг позбутися посади через неупередженість коментарів істориків.

Лауреат Шевченківської премії 1979 року — разом з Зуєвим, Коротковим, Ривіним, Бутом, Овечкіним, Прокудо — за комплекс Дніпропетровського історичного музею ім. Д. I. Яворницького.

Є авторкою книг і статей по історії Дніпропетровська та Дніпропетровської області.

Часи її директорства вважаються ренесансом музею; з 33 тисяч музейних предметів, які були у фондах 1948 року, колекція виросла до майже 100 тисяч одиниць зберігання.

Посилання[ред. | ред. код]