Вахрушев Леонід Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонід Петрович Вахрушев
Народження 2 червня 1944
Вахруші (смт) Слободський район Кіровська область СРСР СРСР
Смерть 25 жовтня 2015
КраснодарРосія Росія
Країна СРСР СРСРУкраїна УкраїнаРосія Росія
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил РВСП
Освіта Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого
Роки служби (19631998)
Партія КПРС
Звання  Генерал-майор
Війни / битви Холодна війна
Нагороди
Орден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»
Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Леонід Петрович Вахрушев[1]  (нар. 2 червня 1938  Вахруші Слободський район Кіровська областьСРСР) — пом. 25 жовтня 2015 Краснодар) — радянський військовик, генерал-лейтенант.

Життєпис[ред. | ред. код]

З 1963 по 1968 рік навчався в Пермському вищому командно-інженерному училищі. Потім служив у Ракетних військах стратегічного призначення.

У 1976 році закінчив командний факультет Військової академії імені Дзержинського в Москві.

Після закінчення академії — начальник штабу ракетного полку, з 1980 по 1982 рік — командир ракетного полку. У 1982—1985 роках — заступник командира 37-ї гвардійської ракетної Севастопольської орденів Леніна і Кутузова дівізії в місті Луцьку.

У 1985—1991 роках — командир 50-ї гвардійської ракетної Таганрозької дивізії в Білокоровичах Житомирської області.

У 1991—1994 роках — начальник 43 ОНІС полігону «Кура» (Камчатка). З 1994 року — заступник начальника управління в/ч 25840. У 1998 році звільнений з лав збройних сил Російської Федерації.

У 2012—2015 роках — інспектор групи інспекторів Об'єднаного стратегічного командування Південного військового округу Російської Федерації.

Помер 25 жовтня 2015 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Червоної Зірки
  • Медалі, в тому числі:
    • Ювілейна медаль "В ознаменування 100-річчя від дня народження Володимира Ілліча Леніна "
    • Ювілейна медаль «Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
    • Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»
    • Медаль «Ветеран Збройних Сил СРСР»
    • Ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
    • Ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
    • Ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
    • Медаль «За бездоганну службу» 1-го ступеня
    • Медаль «За бездоганну службу» 2-го ступеня
    • Медаль «За бездоганну службу» 3-го ступеня

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ружаны стратегические // Кто есть кто в РВСН. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 1 січня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Космонавтика и ракетостроение / сост.: М. А. Первов. — Москва: Столичная энциклопедия, 2011.