Вацлав Корабевич

Вацлав Корабевич
пол. Wacław Korabiewicz
Народився	5 травня 1903(1903-05-05) Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	15 лютого 1994(1994-02-15) (90 років) Варшава, Республіка Польща
Країна	Республіка Польща
Діяльність	журналіст, поет, лікар
Знання мов	польська
Нагороди

Вацлав Корабевич (пол. Wacław Korabiewicz; 5 травня 1903, Петербург, 15 лютого 1994, Варшава) — польський репортер, поет, мандрівник і колекціонер етнографічних експонатів.

Життєпис

Син Антоні Корабевича і Стефанії Матусевич. У роки дитинства мешкав у Петербурзі і родинному маєтку в Литві.

У 1927—1932 роках вивчав медицину і етнографію у Вільнюському університеті. Під час навчання був співзасновником і членом академічного Клубу Волоцюг Віленських (Klub Włóczęgów Wileńskich; як пише в деяких своїх книжках Чеслав Мілош, через високий зріст його звали «Кілометром»). Також засновував так звану «Секцію оригінальної творчості» (Sekcję Twórczości Oryginalnej, S.T.O.) при Колі Полоністів університету. Дебютував на сторінках казети «Reduta» (Вільнюс 1925), друкував свої вірші в різних поетичних публікаціях (між іншим S.T.O., Вільнюс 1928, Patykiem po niebie, Вільнюс 1929) і газетах (наприклад, «Alma Mater Vilnensis»).

У 1930 році подорожував до Туреччини та Греції на каяці. Після навчання спочатку працював лікарем у Вищій державній морській школі в Гдині. У 1931—1939 роках був корабельним лікарем на «Dar Pomorza», беручи участь у його рейсах. У 1934 році разом з першою дружиною Яніною М. Хаазівною вирушив у подорож каяком до Індії. Після початку Другої світової війни його було інтерновано до Стокгольма разом з командою корабля «Dar Pomorza». Далі працював на кораблі MS «Piłsudski», жив у Лондоні, де був, між іншим, засновником Кола опіки над Солдатом. Далі з Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро організував допомогу для польських політв'язнів. У 1942 році був учасником експедиції вглиб бразильських джунглів. З 1943 року перебував у Африці як делегат уряду РП в Лондоні, до 1946 року в Лусаці, де від імені Міністерства суспільної опіки займався опікою над польськими біженцями у таборах Північної Родезії. Далі перебував у Дар-ес-Салам(Танганьїка). Працював, між іншим, заступником хранителя у «King George Vth Memorial Museum», здійснюючи дослідження фольклору британських територій у Африці і Мозамбіку, був також лікарем місцевого шпиталю. У 1954 році, після вислання численних експонатів до польського Музею культур народів у Млочині, був видалений з Танганьїки. Потім перебував у Лондоні, у 1954—1956 рокух у Ефіопії, де працював лікарем.

У 1958 році повернувся до Польщі. З 1959 до 1961 року перебував на епідеміологічній площі в Гані. Далі у Варшаві. У 1963 і 1976 роках передав численні експонати Державному етнографічному музею і Національному музею у Варшаві. Організував виставки присвячені зібраним собою колекціям африканських витворів мистецтва (між іншим, виставка «Masqual — Krzyż Etiopii», Національний музей, Варшава 1966). Здійснив багато дослідницьких подорожей до Африки і країн Близького Сходу.

Відзначений, між іншим: Кавалерським Хрестом Ордену Відродження Польщі, відзнакою Заслужений діяч культури і Заслужений діяч моря.

Жив у Варшаві на вулиці Натолінській. Після його смерті, урна з прахом була затоплена у Балтійському морі.

Творчість

• Kajakiem do minaretów (Каяком до мінаретів) (reportaż podróżniczy; Główna Księgarnia Wojskowa 1935; Wiedza Powszechna 1958)
• Mato Grosso. Z notatek wypychacza ptaków (reportaż podróżniczy; Horyzont 1948; jako Mato Grosso: Czytelnik 1959], 1968, 1989, ISBN 83-07-01818-8, seria: «Z żaglem»)
• Bajki dla dorosłych (Байки для дорослих) (poezje; Oficyna Poetów i Malarzy, 1953)
• Kwaheri (reportaż podróżniczy; Iskry 1958, 1960, 1965)
• Safari Mingi. Wędrówki po Afryce (reportaż podróżniczy; Czytelnik 1959, Iskry 1963, 1973)
• Żaglem do jogów (Парусом до йогів) (reportaż podróżniczy; Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza 1960, Sport i Turystyka 1984, ISBN 83-217-2429-9)
• Midimo. Romans afrykański (powieść; Czytelnik 1961, 1963, 1983, ISBN 83-07-00903-0)
• Eskulap w Etiopii (reportaż podróżniczy; Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza 1963; wydanie zmienione pt.: Słońce na ambach, Iskry 1970, seria: «Naokoło świata»)
• Zwierzaki (Звірі) (opowiadania dla dzieci; Nasza Księgarnia 1965, 1977, 1988, ISBN 83-10-09158-3)
• Boa-dusiciel (osobne wydanie jednego z opowiadań tomu Zwierzaki: Ruch 1966)
• Sztuka Afryki w zbiorach polskich (Африканське мистецтво в польських колекціях) (fotografie Zdzisław Małek; Wydawnictwo Polonia 1966; wydanie w jęz. angielskim: African art in Polish collections, Polonia Publishing House 1966; wydanie w jęz. francuskim: L'art de l'Afrique noire dans les collections polonais, Polonia 1966)
• Święty krokodyl (Святий крокодил) (opowiadanie dla dzieci; Ruch 1966)
• Do Timbuktu (reportaż podróżniczy; Iskry 1967; seria: «Naokoło świata»)
• Kajakiem do Indii (Каяком до Індії) (nowe opracowanie dwóch wcześniej wydanych książek: Kajakiem do minaretów i Żaglem do jogów; Iskry 1972; seria: «Naokoło świata»)
• The Ethiopian cross (album; Holy Trinity Catedral, Addis Abeba 1973)
• Rapsod o głowie hetmana (poemat; Wydawnictwo MON 1973, 1987, ISBN 83-11-07381-3)
• Złowiłem życie (Я спіймав життя) (autobiografia; Iskry 1973, 1977; seria: «Łowcy sensacji»)
• Śladami amuletu (Слідами амулету) (studium; Arkady 1974)
• Krzyż koptyjski i jego naśladownictwa: kolekcja Wacława Korabiewicza — Le croix copte et son évolution: collection Wacław Korabiewicz (oprac. katalog wystawy; tłum. na język francuski: Zsolt Kiss; Muzeum Narodowe w Warszawie. Galeria Sztuki Faras 1976)
• Dobry simba (reportaże podróżnicze; wybór tekstów z książek: Kwaheri, Midimo, Safari Mingi, Eskulap w Etiopii, Słońce na ambach, Do Timbuktu, Złowiłem życie; Iskry 1979; seria: «Biblioteka Literatury Faktu»)
• Gdzie słoń a gdzie Polska (pamiętniki; Wydawnictwo MON 1980, ISBN 83-11-06494-6; 1983, ISBN 83-11-06494-6)
• Wiara leczy. Rzecz o dziwnych lekach (Віра лікує. Мова про дивні ліки) (szkice popularnonaukowe; Veritas 1982)
• Serce na dłoniach. Opowieść biograficzna o Walerii Sikorzynie (Серце на долонях. Біографічне оповідання про Валерію Сікожин) (Komitet Uczczenia Pamięci Walerii Sikorzyny, Londyn 1984, Wydawnictwo Marek Rożak 1997, ISBN 83-86608-35-8)
• Pokusy (wspomnienia; Iskry 1986, ISBN 83-207-0834-6)
• Cuda bez cudu. Rzecz o dziwnych lekach (Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza 1988, ISBN 83-205-3846-7; 1989, ISBN 83-205-3846-7)
• Inne drogi Jezusa. O czym milczy Kościół (Інші дороги Ісуса. Про що не каже церква) (Kwartet 1992; wydanie pod innym tytułem: Tajemnica młodości i śmierci Jezusa, Przedświt 1992)
• Wiersze niemodne (Немодні вірші) (poezje; Klucz 1992, ISBN 83-900274-2-9)
• Z «Daru Pomorza» na … bezdroża (opowiadania; Wyższa Szkoła Morska 1993, ISBN 83-900838-4-1)

Посилання

• Akademicki Klub Włóczęgów Wileńskich — historia [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• «Włóczędzy»: w cieniu «idei jagiellońskiej»