Вацлав Міхневич
| Вацлав Міхневич | |
|---|---|
| пол. Wacław Michniewicz | |
 | |
| Народження | 1866[1] |
| Смерть | 14 січня 1947[2] |
| Поховання | Church of the Nativity of the Virgin Mary, Žeimiaid |
| Країна (підданство) |
 Російська імперія.svg){kind=small} Литва |
| Навчання | Q29897367? і Інститут цивільних інженерівd (1893) |
| Діяльність | архітектор |
| Архітектурний стиль | еклектика (архітектура) |
| Найважливіші споруди | Pohulanka Theaterd і Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Вільнюс) |
 Вацлав Міхневич у Вікісховищі | |
Вацлав Міхневич (пол. Wacław Michniewicz; біл. Вацлаў Міхневіч; лит. Vaclovas Michnevičius; 1866, село Стрябяікяй (нині Йонавський район, Литва) — 14 січня 1947, там же) — литовський архітектор білоруського походження, інженер, представник неоготики й інших історичних стилів.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався у Віленському реальному училищі, потім в Інституті цивільних інженерів у Санкт-Петербурзі (1889—1893).
У Вільно кілька років був помічником міського архітектора Кипріяна Мацулевича, потім займав посаду міського архітектора (після Костянтина Короєдова, 1904—1912). У 1911 році, спільно з Олександром Парчевським заснував проектно-будівельне бюро «Architekt»[3].
Після Першої світової війни повернувся в 1918 році до Каунаса. У 1919—1925 роках працював на посаді головного інженера управління доріг міністерства шляхів сполучення Литовської Республіки[3]. Автор книги литовською мовою про ремонт і утримання доріг «Vieškeliai ir paprastieji keliai, jų taisymas ir laikymas» (Kaunas: Valstybės sp., 1925).
У 1947 році помер, похований біля костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в містечку Жеймяй Йонавского району, побудованого за його проектом 1899 року в 1906 році[3].
Творчість[ред. | ред. код]
Автор проектів близько 30 будівель у Вільнюсі й близько 30 костьолів по всій Литві і в Білорусі. Найважливіші проекти: критий ринок (Халі; 1904—1906); проект реконструкції Міської зали у Вільно після пожежі (1907—1912; нині будівля Національної філармонії); Польський театр на Погулянці (вул. Басанавічяуса, 13, 1912—1913, спільно з Олександром Парчевським); «колонії» Земельного банку і Юзефа Монтвілла. Проектував житлові будинки з рисами стилю модерн у Вільнюсі на вулицях Тумо-Вайжганто, 4/1, 7 (1911), Пилімо, 5 (1910), Каштону, 1, дерев'яний будинок на вулиці П. Скорінос, 5 (обидва 1913). Співавтор проекту мечеті в Каунасі (1930) та інших будівель.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- MICHNEVIČIUS Vaclovas (лит.)
- Michnevičius Vaclovas [Архівовано 11 грудня 2007 у Wayback Machine.] (лит.)
- Nijolė Lukšionytė (25 травня 2009). Michnẽvičius Vaclovas. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
|
