Вацлав Шимановський (письменник)
| Вацлав Шимановський | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдонім | Autor "Złotej rószczki"[1] | |||
| Народився |
9 липня 1821[2] Варшава, Російська імперія | |||
| Помер |
21 грудня 1886[2] (65 років) Варшава, Російська імперія | |||
| Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща Російська імперія | |||
| Діяльність | журналіст | |||
| Alma mater | Варшавський Ліцей | |||
|
| ||||
 Вацлав Шимановський у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Вацлав Шимановський (В'ячеслав Шимановський, пол. Wacław Szymanowski[3], 9 липня 1821, Варшава, Царство Польське, Російська імперія — 21 грудня 1886, Варшава, Царство Польське, Російська імперія) — польський письменник та драматург, перекладач, журналіст.
Біографія[ред. | ред. код]
Після закінчення Варшавського ліцею 1-й губернской гімназії Вацлав Шимановський поступив на державну службу. У цей час став займатися літературною діяльністю, публікуючи статті у різних польський журналах. Був одним з редакторів газет «Dziennik Warszawski» та «Kroniki». Співпрацював з журналами «Tygodnik Ilustrowany», «Wędrowiec» та «Bluszcz». Пізніше став редактором щоденної газети «Kurjer Warszawski».
Написав драми «Salomon», «Sędziwój», комедії «Dzieje serca», «Matka», «Siła złego na jednego», п'єси «Szkice warszawskie», «Lichwiarze», «Ostatnie chwile Kopernika» та сатиру «Gawędy i satyry». Перевів декілька творів з французької мови.
У 1880 році на варшавській сцені були поставлені його драми «Ostatnia próba» та «Posąg».
У 1886 році видав шеститомник своїх творів під назвою «Poezje i dramaty».
Сином Вацлава Шимановського був польський скульптор Вацлав Шимановський.
Помер 21 грудня 1886 року та був похований на варшавському цвинтарі Повонзки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Шимановский, Вячеслав // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Джерело[ред. | ред. код]
- S. Orgelbranda Encyklopedja Powszechna. — Warszawa: Wydawnictwo Towarzystwa Akcyjnego Odlewni Czcionek i Drukarni S. Orgelbranda Synów, XIX i pocz. XX wieku
|
