Ведолізумаб
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Ведолізумаб
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| Гуманізовані (від миші) моноклональні антитіла до альфа-4-бета-7-інтегрину | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L04 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C6528H10072N1732O2042S42 |
| Мол. маса | 146800 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | НД |
| Метаболізм | НД |
| Період напіввиведення | 25 діб |
| Екскреція | НД |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ЕНТИВІО®, «Хоспіра, Інк.»/«Такеда Італія С.П.А.»/«Такеда Австрія ГмбХ»/«Кованс Лабораторіз Лімітед»/«Вікхем Лабораторіз Лімітед »/«Чарльз Рівер Біофармасьютікал Сервісіз ГмбХ»,США/Італія/Австрія/Велика Британія/Німеччина UA/15405/01/01 19.08.2016-19/08/2021 |
Ведолізумаб (англ. Vedolizumab, лат. Vedolizumabum) — синтетичний препарат, який є гуманізованим рекомбінантним моноклональним антитілом (від миші[1] до альфа-4-бета-7-інтегрину.[2][3] Ведолізумаб застосовується внутрішньовенно.[4][5] Ведолізумаб розроблений у лабораторії компанії «Takeda Pharmaceuticals».[6][7] У 2013 році компанія подала заявку до FDA для реєстрації ведолізумабу як біологічного експериментального препарату для лікування хвороби Крона і неспецифічного виразкового коліту[6], причому FDA розлядало цю заяву як пріорітетну.[8] 20 травня 2014 року FDA схвалило застосування ведолізумабу в клінічній практиці, а 27 травня 2014 року ведолізумаб схвалений для клінічного застосування Європейським агентством з лікарських засобів.[3][7]
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Ведолізумаб — синтетичний лікарський препарат, який є гуманізованим (від миші) рекомбінантним моноклональним антитілом до альфа-4-бета-7-інтегрину. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні ведолізумабу з альфа-4-бета-7-інтегрином, який відноситься до так званих молекул адгезії, та сприяє адгезії Т-лімфоцитів до клітин слизової оболонки товстої кишки, що спричинює розвиток запального процесу, характерного для хвороби Крона та неспецифічного виразкового коліту. Після зв'язування з альфа-4-бета-7-інтегрином ведолізумаб блокує адгезію лімфоцитів на слизовій оболонці кишки, що призводить до зменшення запального процесу в слизовій оболонці.[4][5] Ведолізумаб селективно зв'язується лише із альфа-4-бета-7-інтегрином. який спричинює виникнення запального процесу лише у травному тракті, та, на відміну від іншого антагоніста інтегрину наталізумаба, не зв'язується з іншими фракціями інтегрину, які можуть проникати через гематоенцефалічний бар'єр, що може спричинювати серйозні побічні ефекти.[2][3] Ведолізумаб застосовується при хворобі Крона та неспецифічному виразковому коліті при неефективності глюкокортикоїдів, імуносупресантів та антагоністів фактору некрозу пухлини.[9][2][3] У клінічних дослідженнях ведолізумаб сприяв зниженню активності захворювання, індукції ремісії захворювання, а також тривалому підтриманню ремісії захворювання.[9][2][3] При застосуванні ведолізумабу спостерігається нижча кількість побічних ефектів, ніж при застосуванні інших антагоністів інтегрину, і ці побічні явища у переважній більшості випадків були легкими або помірними.[9][2] Проводяться також дослідження можливості застосування ведолізумабу при ВІЛ-інфекції для заміни традиційній антиретровірусній терапії з метою запобігання інтеграції вірусу з клітинами слизової оболонки кишки, що в подальшому призводить до блокування проникнення вірусу в лімфоцити.[10]
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Ведолізумаб повільно розподіляється в організмі після внутрішньовенного застосування, біодоступність препарату не досліджена. Ведолізумаб не зв'язується з білками плазми крові, не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Дані про метаболізм препарату та шляхи виведення з організму відсутні. Період напіввиведення препарату з організму становить у середньому 25 діб, і цей час не змінюється при печінковій та нирковій недостатності, а також у хворих різних вікових груп. Кліренс ведолізумабу може змінюватися лише у зв'язку із більшою масою тіла пацієнтів, низьким вмістом альбуміну в крові або із наявністю циркулюючих антитіл до препарату.[4][5]
Покази до застосування[ред. | ред. код]
Ведолізумаб застосовується при хворобі Крона та неспецифічному виразковому коліті при неефективності попереднього лікування глюкокортикоїдами, імуносупресантами та антагоністами фактору некрозу пухлини.[4][5]
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні ведолізумабу побічні ефекти спостерігаються значно рідше, ніж при застосуванні інших антагоністів інтегрину, і ці побічні явища у переважній більшості випадків були легкими або помірними.[9][2] Найчастішими побічними ефектами препарату є різноманітні інфекційні захворювання, найчастіше інфекції травної системи, пневмонії, гострі респіраторні інфекції. Частим побічним ефектом препарату є також головний біль.[2][3] Іншими побічними ефектами препарату є[4][5]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — шкірний висип, свербіж шкіри, екзема, еритема шкіри, акне або фолікуліт, підвищена пітливість.
- З боку травної системи — кандидоз ротової порожнини, нудота, диспепсія, запор, метеоризм, геморой, анальна тріщина.
- З боку нервової системи — парестезії.
- З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія.
- З боку дихальної системи — часто кашель, бронхіт, синусит, фарингіт, біль у ротовій порожнині або глотці, закладеність носа.
- З боку опорно-рухового апарату — артралгії, біль у спині, спазми м'язів, біль у кінцівках.
- Реакції у місці введення препарату — біль або подразнення у місці введення препарату, гарячка.
Протипокази[ред. | ред. код]
Ведолізумаб протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату; активному перебігу інфекцій, зокрема туберкульозу, сепсису, цитомегаловірусної інфекції, лістеріозу, прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії; особам у віці до 18 років. Препарат не рекомендований до застосування при вагітності та годуванні грудьми.[4][5]
Форми випуску[ред. | ред. код]
Ведолізумаб випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину для інфузій по 300 мг у флаконах.[4][5][1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Vedolizumab [Архівовано 5 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в г д е ж Ведолізумаб: на шляху до парадигми персоналізованого лікування хворих на виразковий коліт. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- ↑ а б в г д е Ведолізумаб: за рамками стандартної можливості стандартної терапії запальних захворювань кишечника[недоступне посилання з жовтня 2019] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж ЕНТИВІО®. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- ↑ а б в г д е ж https://www.vidal.ru/drugs/entyvio [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Takeda подала заявку у FDA на реєстрацію препарату ведолізумаб для лікування хвороби Крона і виразкового коліту. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- ↑ а б Ведолизумаб [Архівовано 20 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ FDA присвоїло статус пріоритетного розгляду препарату ведолізумаб для лікування виразкового коліту. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
- ↑ а б в г Ведолизумаб — новый препарат для лечения и поддержания ремиссии Болезни Крона [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Ведолизумаб против ВИЧ (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ведолізумаб на сайті mozdocs.kiev.ua
- Ведолізумаб на сайті rlsnet.ru [Архівовано 29 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)