Ведута Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ведута Микола Іванович
Народився 6 лютого 1913(1913-02-06)
Старобільськ, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 25 квітня 1998(1998-04-25) (85 років)
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність економіст, кібернетик, викладач університету
Галузь економіка[1], економічна кібернетика і стратегічне планування
Alma mater Харківський політехнічний інститут (1938)
Науковий ступінь доктор економічних наук[d] (1966)
Вчене звання професор[d]
Знання мов російська[1]
Заклад Волгоградський тракторний завод, Челябінський тракторний завод, Харківський тракторний завод, Національна академія наук Білорусі, Білоруський державний економічний університет і Мінський тракторний завод
Діти Yelena Vedutad
Нагороди
орден «Знак Пошани» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»

Микола Іванович Ведута (6 лютого 1913 — 25 квітня 1998) — радянський і білоруський економіст-кібернетик, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук Білорусі, основоположник Наукової школи стратегічного планування. Автор понад 100 наукових праць.

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Ведута народився 6 лютого 1913 року в місті Старобільську Харківської губернії у родині донського козака — лікаря Івана Ведути і дворянки Любові Барбе.

У 1938 році закінчив Харківський політехнічний інститут.

Трудову діяльність розпочав з майстра машинно-тракторної станції (МТС). На початку війни був відправлений у Сталінград перебудовувати тракторний завод під виробництво танків. Після Сталінграда М. І. Ведута був відправлений в Челябінськ перебудовувати під виробництво танків Челябінський тракторний завод, а в 1943 р. — Барнаул будувати новий тракторний завод. Після війни він повернувся в Харків, став головним конструктором Харківського тракторного заводу. У 1952 році повинен був виїхати в Румунію будувати тракторний завод, однак, за зверненням ЦК КПРС, як практик і організатор виробництва, М. І. Ведута був направлений в аспірантуру Інституту економіки АН СРСР.

В 19571962 роках — заступник директора та завідувач сектором Інституту економіки АН УРСР.

У 19621967 рр .. — директор Центрального науково-дослідного інституту технічного управління (ЦНДІТУ) [Архівовано 11 грудня 2017 у Wayback Machine.], член колегії Міністерства приладобудування СРСР. Керував впровадженням перших в країні автоматизованих систем управління (АСУ) виробництвом на машинобудівних підприємствах.

У 1967 році в БДІНГ ім. В. В. Куйбишева була утворена кафедра економіко-математичних методів і програмування, М. І. Ведута був першим її завідувачем.

У 19671977 рр. — завідувач сектором Інституту економіки АН УРСР і одночасно — завідувач кафедри Білоруського інституту народного господарства.

У 19771989 роках — старший науковий співробітник, завідувач сектором НДІ ЕОМ (Мінськ) і в 1978—1982 роках — професор Республіканського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців галузей.

Микола Ведута працював головним інженером Мінського тракторного заводу, а потім начальником відділу перспективного планування в Держплані Білорусі.

Область наукової діяльності[ред. | ред. код]

М. І. Ведута «Економічна кібернетика»

З кінця 50-х рр. М. І. Ведута тісно співпрацював з вченими Центрального економіко-математичного інституту Академії наук СРСР — академіками В. С. Немчиновым, М. Я. Петраковим, М. П. Федоренко, С. С. Шаталіним, професором В. В. Новожиловим та ін. у становленні та розвитку економіко-математичного напрямку в СРСР. У своїй докторській дисертації, він особливу увагу приділяє моделювання методу послідовних наближень, подібному практику господарювання, що є розвитком методу «витрати — випуск» В. Леонтьєва для цілей ефективного управління економікою.

У дослідженнях «Про економічної ефективності капітальних вкладень у промисловість» (1960), «Економічна ефективність нової техніки» (1964) та ін. М. І. Ведута особливу увагу приділяє проблемам підвищення ефективності суспільного виробництва, продуктивності праці, раціонального розміщення продуктивних сил, спеціалізації і кооперування[2][відсутнє в джерелі].

Конструюючи централізовану (змішану) економіку на основі вітчизняного і зарубіжного досвіду, М. І. Ведута розробив динамічну модель міжгалузевого балансу, що передбачає включення впливу ринку (цін рівноваги) на визначення пропорцій плану.

Принципи поєднання плану і ринку, для оптимізації управління економікою, були викладені ним у книзі «Економічна кібернетика» [Архівовано 11 грудня 2017 у Wayback Machine.] (1971).

В останній книзі М. І. Ведути «Соціально ефективна економіка» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (1998) містяться основи системи національного рахівництва для розрахунку стратегічного плану, а також математичний інструментарій для проведення конкретних розрахунків по складанню траєкторії розвитку держави.

Герой Радянського Союзу, генерал армії В. І. Варенников у своєму семитомнику «Неповторне» згадує Миколу Ведуту, як людину, яка внесла внесок у світову економічну думку[3]. Проф., д. е. н. Н. Кузнєцов вважав, що динамічна модель міжгалузевого балансу М. Ведути являє собою науковий механізм, який стоїть над ідеологією[4].

На думку д. е. н. В. Комкова, Ведута був основоположником школи економіко-математичного моделювання в Білорусі і основоположником економічної кібернетики в білоруській економічній науці[5].

Міжнародне визнання[ред. | ред. код]

У 1998 році Міжнародним Біографічним Центром Кембриджа наукові дослідження М. І. Ведути були визнані в якості одного з найвизначніших досягнень XX століття[6]. В даний час інтерес до динамічної моделі стратегічного планування спостерігається у Китаї, Німеччині і інших країнах[7].

Нагороди[ред. | ред. код]

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Ведута, Н. И. Социально эффективная экономика / Под общей ред. докт. экон. наук. Ведута Е. Н. — М.: РЭА, 1999. — 254 с.
  • Ведута, Н. И. Марксизм-ленинизм и мы. — Мн.: Радзіма, 1996.
  • Ведута, Н. И. Экономическая кибернетика. — Мн.: Наука и техника, 1971. — 318 с.
  • Ведута, Н. И. Экономика механизации управленческого труда / Н. И. Ведута, И. Б. Левин, С. И. Лукашевич. — М.: Экономика, 1968. — 149 с.
  • Ведута, Н. И. Экономическая эффективность новой техники. — Мн.: Наука и техника, 1964. — 336 с.
  • Ведута, Н. И. Об экономической эффективности капитальных вложений в промышленности. — Мн.: Изд-во Акад. наук БССР, 1960.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Белорусская Советская Социалистическая Республика (Беларуская Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка), Белоруссия (Беларусь) // Большая советская энциклопедия
  3. Варенников В. И. {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-265-03487-0.
  4. Российская газета, 28.10.2004 «Призрак Госплана бродит по Европе»
  5. Ведута Николай Иванович. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2017.
  6. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9780948875687.
  7. Газета «Жэньминь Жибао». Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 26 листопада 2017.

Посилання[ред. | ред. код]