Вектор Стокса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ве́ктор Сто́кса — вектор-стовпчик складений з чотирьох параметрів Стокса, що описують стан поляризації світла.

Параметри Стокса було введено 1852 року Джорджем Габріелем Стоксом як математично зручну альтернативу до опису стану поляризації частково поляризованого світла в термінах повної інтенсивності S, ступеня поляризації p та параметрів еліпсу поляризації — азимуту та еліптичності.

Означення[ред. | ред. код]

Сфера Пуанкаре

Параметри Стокса не є незалежними і завжди має місце нерівність:

Параметр визначає інтенсивність світла у той час як решта параметрів відповідають за опис стану поляризації електромагнітної хвилі.

Ступінь поляризації визначається наступним чином:

Зручним наочним представленням стану поляризації світла за допомогою параметрів Стокса є сфера Пуанкаре.

Приклади[ред. | ред. код]

Нижче наведено приклади векторів Стокса для різних станів поляризації

Лінійна поляризація(горизонтальна)
Лінійна поляризація(вертикальна)
Лінійна поляризація (+45°)
Лінійна поляризація (-45°)
Лівоциркулярна
Правоциркулярна
Повністю неполяризоване випромінювання

Посилання[ред. | ред. код]

  • R.M.A. Azzam, N. M. Bashara, Ellipsometry and polarized light, 4th ed., Elsevier, 1999, ISBN 0444870164