Велика зелена стіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
На карті Африки виділено зону тропічних саван (Сахель), яка відокремлює пустелю на півночі від більш родючих і вологих регіонів на півдні. «Велика зелена стіна» повинна пройти по північній частині Сахелю.

«Велика зелена стіна» (англ. Great Green Wall, фр. Grande Muraille Verte) — проєкт Африканського союзу, спрямований на боротьбу з опустелюванням земель на південь від пустелі Сахари. Суть проєкту полягає у створенні смуги деревної рослинності, здатної стримати розширення Сахари. Планується, що ця смуга простягнеться від Сенегалу до Джибуті (тобто від Атлантичного океану до Червоного моря), буде мати ширину близько 15 км і довжину 7775 км. У проєкті беруть участь 11 африканських держав[1].

Якщо проєкт буде реалізований, то його результати будуть добре помітні з космосу[2].

Історія проєкту[ред. | ред. код]

Прообразом проєкту «Велика зелена стіна» можна вважати діяльність «африканського Че Гевари» Томаса Санкари (1949–1987), який займався боротьбою з опустелюванням земель в своїй країні в період перебування на посаді президента Буркіна-Фасо в 1983–1987 роках.

У липні 2005 року Африканський союз підтримав проєкт Great Green Wall. Велике значення для прийняття цього рішення зіграла позиція голови Африканського союзу Олусегуна Обасанджо.

Проєкт «Велика зелена стіна» має схожість з рухом «Зелений пояс Європи», що проходить від Баренцевого до Чорного і Адріатичного морів.

Мета створення цього рослинного бар'єру — захист ґрунтів від ерозії і опустелювання[3]. Координацією робіт зі створення «Великої зеленої стіни» займається Сенегал[4].

Є надія, що в результаті реалізації проєкту істотно зростуть місцеві доходи[5]. У червні 2010 року Глобальний екологічний фонд, який об'єднує 182 держави, оголосив про виділення на реалізацію цього проєкту 119 млн доларів[6].

Лісосмуга повинна зв'язати Дакар на Атлантичному узбережжі Африки з містом Джибуті на березі Червоного моря. Вона пройде по території 11 країн: Сенегалу, Мавританії, Малі, Буркіна-Фасо, Нігеру, Нігерії , Чаду, Судану, Еритреї, Ефіопії і Джибуті[2]. По закінченні висадки дерев, Велика Зелена стіна стане найбільшим живим організмом на планеті (втричі більшим, ніж Великий Бар’єрний риф).[джерело?]

Екологічний проєкт бере приклад із інших подібних світових проєктів, зокрема, Зелена стіна Китаю - низка лісових смуг в Китаї, що стримують розширення пустелі Гобі.

У 2014 році Європейський Союз та Продовольча та сільськогосподарська організація ООН у співпраці з африканськими та іншими регіональними партнерами запустили програму «Дії проти опустелювання», яка ґрунтується на GGWSSI.[7] Нігерія створила тимчасове агентство для підтримки розвитку GGW.[8]

Використовувані види рослин[ред. | ред. код]

Акація сенегальська — один з видів рослин, які планується використовувати для реалізації проєкту «Велика зелена стіна».
Ще одна рослина, яку планується використати у проєкті — Зизіфус мавританський (Ziziphus mauritiana), вид з Південно-Східної Азії, що натуралізувався у Центральній Африці

Для реалізації проєкту фахівцями було відібрано 37 видів (станом на середину 2010 року). Більша їх частина — місцеві дерева, здатні нормально розвиватися в умовах посушливого клімату при кількості опадів від 100 до 400 мм на рік[2].

Приблизний перелік видів, які планується використати для реалізації проєкту[9] (авторство назв вказано у відповідності з інформацією бази даних The Plant List):

Рослини, які планується використати для реалізації проєкту «Велика зелена стіна».
Зліва направо: Калотропіс високий (Calotropis procera), Баланітес єгипетський (Balanites aegyptiaca), Акація нільська (Acacia nilotica)

Критика проєкту[ред. | ред. код]

Деякі вчені вважають даний проєкт погано продуманим з екологічної точки зору. Пустеля Сахара утворилася через недостатню кількість опадів на цій території. Кількість рослинності не змінить кількості дощу. Крім того, існує думка, що в умовах крайньої бідності місцевого населення буде вкрай важко боротися з незаконною вирубкою посаджених лісів на дрова.[джерело?]

Див. також[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. У початковому тексті вказано назву Acacia hebecladoides Hams.
  2. Авторство назви таксона вказано згідно початкового текста, а також у відповідності з інформацією з International Plant Names Index. У базе даних The Plant List вказано інше авторство назви: Calotropis procera (Aiton) Dryand.
  3. У початковому тексті — явна помилка: вказана відсутня в основних базах даних назва Maerua oblongiflora A.Rich.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Push for 'Great Green Wall of Africa' to halt Sahara [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.](англ.)(Перевірено 26 січня 2012)
  2. а б в Попов Л. Самому большому рукотворному лесу нежданно оплатили зелёный свет [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // Мембрана. — 22 июня 2010.(Перевірено 24 січня 2012)
  3. Africa-wide «Great Green Wall» to Halt Sahara's Spread? [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)(Перевірено 26 січня 2012)
  4. Senegal seeks UN backing for ‘Great Green Wall’ across Africa [Архівовано 8 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)(Перевірено 26 січня 2012)
  5. The Great Green Wall Initiative of the Sahara and the Sahel [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)(Перевірено 26 січня 2012)
  6. The Great Green Wall to Be Built in Africa [Архівовано 18 лютого 2013 у Wayback Machine.](англ.)(Перевірено 26 січня 2012)
  7. Background. Action Against Desertification. FAO. Архів оригіналу за 23 November 2015.
  8. Nigeria creates agency for 'Great Green Wall' project. Premium Times. 9 September 2014. Процитовано 1 September 2019. The Federal Government has approved the establishment of the Interim Office of the National Agency for the Great Green Wall, GGW.
  9. Grande Muraille Verte. Trace indicatif et liste indicative d'especes vegetales (PDF) (фр.). Процитовано 26 січня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка); Текст «host» проігноровано (довідка)[недоступне посилання з березня 2019]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]