Великий Браталів
| село Великий Браталів | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Любарська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040290070047586 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1581 |
| Перша згадка | 1581 (443 роки) |
| Населення | 287 (2001) |
| Площа | 14,207 км² |
| Густота населення | 20,2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13113 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°59′31″ пн. ш. 27°56′56″ сх. д. / 49.99194° пн. ш. 27.94889° сх. д.Координати: 49°59′31″ пн. ш. 27°56′56″ сх. д. / 49.99194° пн. ш. 27.94889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
261 м |
| Найближча залізнична станція | Разіне |
| Відстань до залізничної станції |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101 |
| Карта | |
  Великий Браталів | |
 Великий Браталів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вели́кий Браталів — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 287 осіб (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
Загальна інформація[ред. | ред. код]
Розташоване за 20 км північно-східніше Любара, за 8 км від залізничної станції Разіне[1].
Населення[ред. | ред. код]
Станом на 1885 рік в селі мешкало 557 осіб, налічувалося 63 дворових господарства[2]. Наприкінці 19 століття кількість населення становила 667 осіб, дворів — 111[3].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 790 осіб, з них: православних — 739, чоловіків — 383, жінок — 407[4].
У 1906 році у селі налічувалося 782 мешканці, дворів — 111[5], у 1923 році — 247 дворів та 1 086 мешканців[6].
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 141 особу, з них 578 чоловіків та 563 жінки; етнічний склад: українців — 1 133, росіян — 8. Кількість домогосподарств — 267, з них несільського типу — 8[7].
Станом на 1972 рік кількість населення становила 599 осіб, дворів — 217[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 336 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 287 осіб[8].
Історія[ред. | ред. код]
Біля села знайдено кам'яні знаряддя праці «бронзової» доби. Перша письмова згадка про село датується 1581 роком[1]. Входило до складу Острозької ординації[3]. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року як с. Браталів (пол. Bratałow), що перебувало у посесії Ґрабянки, сплачувало 7 злотих і 24,5 грошів до замку та 31 злотий і 8 грошів до скарбу[9].
Внаслідок поділу Острозької ординації перейшло до Длуського, головного редактора Кольбушівської транзакції[pl]. Від Длуських перейшло до підкоморія Олександра Петровського, його онук Олександр продав село Терещенкові. За часів Альбина Петровського село було центром культурного життя навколишніх поселень[3].
У другій половині 19 століття — село Красносільської волості Житомирського повіту. Лежало на 2 ставках, за 80 верст від Житомира, від найближчої поштової станції у Чуднові — 15 верст, від залізничної станції Ольшанка — 13 верст. Була дерев'яна церква з такою ж дзвіницею, невідомо коли і ким збудована. При церкві 27 десятин землі. Крім того, на підставі земельної ерекції князя Януша Санґушка від 1761 року, церкві належало 63 десятини землі, самовільно захопленої у 1793 році місцевим поміщиком, про що у 1795 році розпочато справу. Цією землею користувався поміщик Олександр Петровський, який мав великі землеволодіння у селі. До парафії входили села Михайлівка (за 2 версти) та Филинці (5 верст), також до парафії належала цвинтарна церква у с. Вищикуси. Дворів 122, православних — 1 000, римокатоликів — 15, євреїв — 50. Сусідні парафії — Хижинці (1 верста) та Красносілка (2 версти)[10][3].
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Красносільської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Були заїзд, церковна парафія, вітровий млин[2].
У 1906 році — село Красносільської волості (3-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 72 версти, до волосного центру, с. Красносілка — 2 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення — Чуднів-Волинський[5].
У березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Великобраталівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Любарського району Житомирської округи, адміністративний центр ради[11]. Розміщувалося за 15 верст від районного центру, містечка Любар[6]. 17 червня 1925 року Любарський район передано до складу Бердичівської округи[11]. Відстань до районного центру, міст. Любар — 18 верст, до окружного центру в Бердичеві — 55 верст, до найближчої залізничної станції Романів — 7 верст[7].
На фронтах Німецько-радянської війни воювали 123 селян, з них 56 загинуло, 66 нагороджені орденами й медалями. На їх честь у 1949 році встановлено два обеліски слави.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1 223 га, з них 1 098 га — рілля. Основними культурами були озима пшениця та цукровий буряк, розвивали тваринництво м'ясо-молочного напрямку. 35 колгоспників нагороджені орденами й медалями СРСР.
В селі були восьмирічна школа, клуб, бібліотека, кіноустановка, медпункт, дитячі ясла, магазин[1].
30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, включене до Дзержинського району, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Любарського району Житомирської області[11].
10 березня 2017 року включене до складу новоствореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області[12]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області[13].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Іванцов Іван Овсійович (1904—1941) — історик та археолог.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Великий Браталів, Любарський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 17 травня 2023.
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 205. (рос. дореф.)
- ↑ а б в г Bratałów 2.) B. Wielki… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 228. (пол.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 156. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ а б Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 54-55. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 154. Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 139. Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 220, 524. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 19 травня 2023.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 19 травня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Великий Браталів [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
| ||||||||