Величко Володимир Макарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Величко Володимир Макарович
Народився 23 квітня 1937(1937-04-23) (87 років)
село Можайське Новоусманського району, тепер Каширського району Воронезької області, Російська Федерація
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Балтійський державний технічний університетd
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Партія КПРС
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Олександра Невського орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Державна премія СРСР
Order of Friendship

Володимир Макарович Величко (нар. 23 квітня 1937(19370423), село Можайське Новоусманського району, тепер Каширського району Воронезької області, Російська Федерація) — радянський державний діяч, міністр енергетичного машинобудування СРСР, міністр важкого, енергетичного і транспортного машинобудування СРСР, міністр важкого машинобудування СРСР, 1-й заступник прем'єр-міністра СРСР. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника.

У 1962 році закінчив Ленінградський військово-механічний інститут.

Член КПРС з 1962 року.

У 1962—1963 роках — помічник майстра, майстер, у 1963—1964 роках — начальник технологічного бюро механоскладального цеху, у 1964—1967 роках — заступник начальника механоскладального цеху, у 1967—1971 роках — заступник директора, у 1971—1975 роках — директор заводу «Більшовик» у місті Ленінграді.

У 1975 — 9 грудня 1983 року — 1-й заступник міністра енергетичного машинобудування СРСР.

9 грудня 1983 — 20 липня 1987 року — міністр енергетичного машинобудування СРСР.

20 липня 1987 — 27 червня 1989 року — міністр важкого, енергетичного і транспортного машинобудування СРСР.

17 липня 1989 — 1 квітня 1991 року — міністр важкого машинобудування СРСР.

15 січня — 28 серпня 1991 року — 1-й заступник прем'єр-міністра СРСР. 28 серпня — 26 листопада 1991 року — в.о. 1-го заступника прем'єр-міністра СРСР.

У 1992—1993 роках — голова правління концерну «Важенергомаш». У 1993—1996 роках — генеральний директор ЗАТ «ТЕНМА». З 1996 року — президент ФПГ «Важке енергетичне машинобудування», голова ради деректорів Холдінгтембанку.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]